Yaya

YAYA

é sanmankanmɛɛ min nzɛ́wɛ

Ɛnza Ngílisi ko ó lɔ

Kunnanfwee ŋó

Yaya lée sɛwɛ miin nzɛ́wɛ. A Fácɛ tɔ́ɔko Zebede, a bhádhye ŋo tɔ́ɔko Yanguba. Sɔnmɔnnin ne tɛ́ɛ i lé Galile bhá o lɔ. Ɛnza ŋe í kíi ké íi yɔ́ɔ myaan ni í Facɛ lé. Íi o ko o bɛ́ tó yé kɛ bhyáa Ɛnza ngwɔ. Yaya é sanmankanmɛɛ min nzɛ́wɛ óo Ɛnza yáala án nan kó Ala yɛ́ kóman ó lée wé min ŋwɛ́ɛn a yɛ́ɛ kɛ́ mɔɔn le kɛ́nan dínɲan lɔ. Aa yáala án nan kó Kísibhaa min ngó tɛ́ wɛ́ɛ fɔ, kó ale lée wé, óni ale lée Ala Dhyénjɛ kée ŋó lé. Ala é a cé kɛ́nan sayakɛ án ɲɛn yúumu ólu kósɔn ké ní mɔɔn min ngɛ́ lá ó la, óo sé kɛ́ ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ (3.16).

Kitabu míin ŋé Ɛnza ɲɛ́n káwako ó shɛ́ɛman yáala án nan. Aa saanan shɛ́ɛman na kɛ́ a yɛ́ɛ kó o fɔ. Ɛnza née kóman o lé (1.1), ale lée Ala dhyé ŋó lé (1.34,49), ale ni Ala é kéene lé (1.1-18). Yaya é fɔ án ɲɛn ko Ɛnza ndɛ́ɛ a yɛ wáati kofɔla wáati lɔ́lu lɔ. A tɛɛ wáati min ngofɔla án ɲɛn o lé tɛɛ a saya wáati o lé óni a tɛ káa a yɛ nɔ́lɔya o sɔ́ɔ wáati min nɔn a Fá Ala tɔ́ɔfɛ (7.30; 12.23,27; 16.32; 17.1).

Ɛnza ŋé a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋolu lasowi ɲán min mán a saya óni a kúun ngó o lɔ kɛ́ɛke o wáati o mán sé bhá, óni aa i ládhye ni kóman mínnu le i yɛ́ dínɲanlɔtɛɛ o kósɔn, o bɛ́ é yáala án nan kitabu míin ngɔ́ɔnnɔn.

O kwɔ, a saya wáati óo sé mínngɛ ii a myáan kɛ kiti tɛ́ɛ a ka, óni kɛ́ a gbáan yíi ó mán aa sayakɛ, tée sawa o kwɔ aa kúun kɛ́ bhɔ́ sú olu cɛ́man, kɛ́ a yɛ́ɛ yáa a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋolu la tée shɛ́ɛman ngɔɔnnɔn.

Kitabu míin ngunmba o lée kɛ́ yáa án nan kó ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ o sɔ́ɔla Kílisi lé bhaaka lɔ. O lɔ, mɔɔn óo mɔɔn kɛ́ sɔ́n Ɛnza mán, o tíi ó lé káa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ.

Yaya yɛ́ Kitabu o lɔ́taaɲan ó

Lamyaan kóman ó 1.1-18

Yaya Bátizelikɛbhaa yɛ́ kaamɔɔndhye jónan ólu 1.19-51

Ɛnza ɲɛ́n bháala o 2.1--12.50

Ɛnza ɲɛ́n sáyako ó Yeluzalɛmu óni a táako o sa ŋo lɔ 13--17

Ɛnza ndɔ́lɔ ko óni a sayako o 18--19

Ɛnza ŋe kúun kɛ́ a yɛ́ɛ yáa a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu la Galile 20--21

Kóman ó wɛ́ɛ kɛ́ kɛ́ɛnɲan óni ɲaanmanɲan o lé

¹Jónan, sannin dínɲan a lá, Kóman ó tɛ́ɛ yé.

O Kóman ó tɛ́ɛ ni Ala le,

o Kóman ó tɛ́ɛ Ala le lé.

²A tɛ́ɛ ni Ala le jónan.

³Fé ŋó bɛ́ɛ la ale le bhaaka lɔ.

Fé nzi tɛ́ yé min man la a bhaaka lɔ.

⁴Ɲáanmanɲan ó sɔ́ɔla ale lé lɔ.

O ɲáanmanɲan o lé tɛ́ɛ kɛ́ɛnɲan ó bhɔ́la Adamandhye ŋólu yɛ́.

⁵O kɛ́ɛnɲan óo máannan diwi ó lɔ.

Wáa diwi ó mán sɔ́n a man.

⁶O wáati o lɔ, Ala é cɛ lɔ cé min ndɔ́ɔ tɛ́ɛ kó Yaya. ⁷Ale lée nan kɛ kɛ́ kɛ́ɛnɲan ó sɛ́ɛya le kɛ́ a kófɔ mɔɔn ólu yɛ́ ké i bɛ́ a lá kɛ́ɛnɲan ó la ale sɔ́ɔbu la. ⁸Ale Yaya tɛ́ tɛ́ kɛ́ɛnɲan ó le, waa aa nan le kɛ́nan kɛ kɛ́ɛnɲan ó sɛ́ɛya lé.

⁹O kɛ́ɛnɲan ó tɛ́ɛ kɛ́ɛnɲan gbúnungbu le lé, míin nan dínɲan lɔ kɛ́ kɛ́ɛn bhɔ́ mɔɔn ólu bɛ́ yɛ́.

¹⁰A tɛ́ɛ dínɲan ó lɔ, Ala é dínɲan o la ale lé bhaaka lɔ,

waa dínɲan mɔɔn ólu man a lɔ.

¹¹Ale kóman oo nan a síya mɔɔn ólu fɛ́ yé,

a síya mɔɔn ólu í bá a lɔ.

¹²Waa mɔɔn min núu sɔ́n a mán, kɛ́ la a lá,

aa sé dí olu mán kɛ í kɛ́ Ala dhyé nu lé.

¹³O dhyé ŋólu man wóo Adamandhye ŋólu ta wóoseɲan o lɔ.

Waa íi wóo Ala yɛ́ sáo ó lé lɔ.

Kóman o wɛ́ɛ kɛ mɔɔn lé

¹⁴O kóman óo kɛ́ mɔɔn lé,

kɛ́nan í síi ni án ne.

Án ni a yɛ́ nɔ́lɔya ó yé,

dhyénjɛ kée ŋó míin sɔ́ɔ a Fá bhóo.

Ale lée tinɲan ó tíi lé óni a Fánin ɲé nɛ́nmɛn ó la.

¹⁵Yaya é gbáa kɛ fɔ kó: «Né tɛ́ɛ mín ngó fɔ́la kó a káa nan né kwɔ́, ale lée nin. Aa bwó né le, kɛ mansɔɔ sannin né a wóo, ale tɛ́ɛ yé.»

¹⁶Án bɛ́ wɛ́ɛ lwáau shɛ́ɛman nzɔ́ɔ a yɛ́ nɛ́nmɛn ó bhaaka lɔ, kɛ nɛ́nmɛn án ɲɛ́n lo ŋóo lo.

¹⁷Ala yɛ́ sɛliya ó sɔ́ɔ Musa le sɔ́ɔbu la.

Waa ƐnzaNgílisi lée nan ni Ala yɛ́ nɛ́nmɛn ó,

óni a yɛ́ tinɲan ó lé.

¹⁸Mɔɔn si man lɛɛ kɛ́ Ala yé bha fɛ́sɛ fɛ́sɛ,

Waa a Dhyénjɛ kéengboto,

min ŋé Ala le,

ale ni a Fá Ala é ɲɔ́ɔn nvɛ́,

ale lée Ala yáa án nan.

Yaya Bátizelikɛbhaa é sɛ́ɛya min ládi Ɛnza ngo o lɔ

Matiyu 3.1-12; Maki 1.2-8; Luka 3.1-17

¹⁹Yawudhyaa ólu tɛ́ wɛ́ɛ faanlɛɛɲansebhaa lɔ́lu ni Ala bhatobhomba o bháalakɛdhye ŋo lɔ́lu bhyáa kɛ́ bhɔ́ Yeluzalɛmu kɛ́ táa Yaya sáala, íi a mánɲaankɛ kó: «I lée yɛ́ɛtii lé? Yaya é í yawi kóman minnan o lée nin». ²⁰Yaya mán síka kɛ í yawi, aa fɔ kɛ́ gbɛ́ i yɛ́ kó: «Né tɛ́ Kílisi ó le lɛ́.» ²¹Íi a mánɲaankɛ kó: «O sán ó lɔ, í lée yɛ́ɛtii le? Ii Eli le lé a?» Aa i yawi kó: «Né tɛ́ Eli lé.» I kó: «Ii célaba óle lɔ lé a?» A kó ɔn-ɔn. ²²Oo kɛ́ mínngɛ, íi fɔ a yɛ́ kó: «Ii lée yɛ́ɛtii le wɛ́, ó fɔ án ɲɛ́n, ke an ni táa o fɔ án njébhaa ólu yɛ. Ɔn-ɔn. O sán o lɔ, íi yɛ́ɛtii lé?» ²³Yaya é í yawi kó: «Mɔɔn mín ŋé cáayɛɛ kɛla wúla ó lɔ́ kó: Aa sháa olu latee Mantii ó yɛ́, né lée óle. Óyoo céla Ezayi é fɔ tɛnmɛn ne.» ²⁴Céladhye ŋólu tɛ́ɛ Falizɛn ne lé. ²⁵Íi Yaya mánɲaankɛ í kwɔ́ kó: «Ní ile tɛ́ Kílisi o le, ní ile tɛ́ Eli le, wáman Céla le, í ló ŋé mɔɔn ólu bátizela mínnɛɛn le kósɔn?» ²⁶Yaya é í yawi kó: «Née a bátizela jí le la. Wáa mɔɔn lɔ́ é a cɛ́man, a mán ó lɔ, ²⁷ale yáa nan né kwɔ́, né mánngan kɛ́ a yɛ́ sawaa yúu ó fwée.»

²⁸O kó míinnu bɛ́ɛ kɛ́ Betani Fá ŋó fɛ́ Zuludɛn bháji ó kwɔ́man, Yaya tɛ́ɛ mɔɔn ólu bátizela ywáa min nɔn.

Ɛnza, Ala yɛ́ Saadhye ŋó

²⁹O lusɔgbɛ ó, Yaya é Ɛnza nantɔ ó yé a saala, aa fɔ kó: «Ala yɛ́ Saadhye ŋó lée nin, min ŋé dínɲan mɔɔn ólu yɛ́ yúumu ólu bhɔ́la yé. ³⁰Né tɛ́ɛ ale lé kofɔla kó mɔɔn lɔ́ yáa nan né kwɔ́ min ŋan bwó né le, kɛ mansɔɔ sannin né a wóo, ale tɛ́ɛ yé. ³¹Né tɛ́ mán a lɔ, née nan kɛ́ mɔɔn ólu bátize jí o lɔ́, ké Izalayɛlidhye ŋólu a lɔ.» ³²Yaya é o sɛ́ɛya ladi í kwɔ́ kó: «Ní Ní Sɛnnɛnyanin ŋó yíitɔ o yé a ka kɛ́ bhɔ́ sángboo ó lɔ, óyoo biininngbɛ, kɛ́nan i síi a ka. ³³Né tɛ́ mán a lɔ, waa Ala min ŋé né cé kɛ́nan mɔɔn ólu bátize jí ó lɔ́, óo fɔ ɲɛ́n kó ni né kɛ́ Ní Sɛnnɛnyanin ŋó yíitɔ yé kɛ́ í síi min nga, ó tíi ó lé káa mɔɔn ólu bátize ni Ní Sɛnnɛnyanin ŋó le. ³⁴Ní ó yé, no ŋé o sɛ́ɛya ladi kɛ fɔ tinɲan la ngó ale lée Ala Dhyénjɛ ŋó lé.»

Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye jónan ólu

³⁵O lusɔgbɛ ó, Yaya tɛ́ɛ ó ywáa kée ŋó lɔ, ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu mɔɔn fyáa lé. ³⁶Aa i ɲán gbáan Ɛnza ndíminndɔ ó lɔ́ tó kɛ fɔ kó: «Ala yɛ́ Saadhye ŋó lée nin.» ³⁷A yɛ́ kaamɔɔndhye nvyaa ólu ó myɛ́n mínngɛ, olu bhyáa Ɛnza ngwɔ́. ³⁸Ɛnza ŋé í ɲán yɛ́ɛman kɛ́ í yé a kwɔ́ mínngɛ, aa i mánɲaankɛ kó: «Aa mínnɛɛn lé ɲíinnan?» Íi a yawi kó: «Alabi, i yɛ́ ywáa óo mín?» Alabi o kɔɔ ó tɔ́ɔ kó kaamɔɔn. ³⁹Aa fɔ i yɛ kó: «Aa nan ndáa, a yáa a ywáa yé.» Ii táa ni a lé kɛ́ a yɛ́ ywáa ó yé. Ywáala tɛ́wɛɛ se. Ii tó ni a lé o lo ŋó la.

⁴⁰Mɔɔn fyáa mínnu tɛ́ wɛ́ɛ Yaya yɛ kóman ó myɛ́n kɛ́ bhyáa Ɛnza ngwɔ́, ó kée ndɛ́ɛ Simɔn Piyɛli bhádhyemannjɛ Andele lé. ⁴¹Aa í lateeya kɛ́ táa fɔ a bhádhyemannjɛ Simɔn yɛ́ kó: «Án ŋwɛ́ɛn Kílisi o yé». O kɔ́ɔ ó kó Ala yɛ́ mɔɔn lɔtɔnmɔnnin ŋó. ⁴²Íi táa Ɛnza nzaala. Ɛnza ŋé a mánfɛɛ fulututu kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Ii Yaya dhyénjɛ Simɔn lé le. Án ɲáan í kíi kó Sefasi». Gɛlɛkikan ŋó lɔ, o lée Piyɛli lé.

Filipu ni Natanayɛli é bhyáala Ɛnza ngwɔ

⁴³O lusɔgbɛ ó, Ɛnza ŋé a látɛɛ kɛ táa Galile mala ó lɔ. Aa bhyɛ Filipu lé, kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Bhyáa né kwɔ́.» ⁴⁴Filipu ni Andele óni Piyɛli míinnu bɛ́ tɛ́ɛ Bɛtisayidaka lé le. ⁴⁵Filipu é bhyɛ Natanayɛli kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Mɔɔn min ngo fɔnin ɲé Musa yɛ Sɛliya sɛ́wɛ óni Céla ólu yɛ́ sɛ́wɛ ólu kɔ́ɔnnɔn, án ŋwɛ́ɛn a yé. Ɛnza Nazalɛtika le ko yé, Yusufu dhyénjɛ.» ⁴⁶Natanayɛli kó: «Fémɛɛ ŋé sé kɛ́ bhɔ́ Nazalɛti a?» Filipu é a yawi kó: «nan sa, ke i legbu ŋa a yé.»

⁴⁷Ɛnza ŋé Natanayɛli nantɔ ó yé a saala, aa fɔ kó: «Míin ŋé Izalayɛlidhye né lé gbútuukɛ, Nánmaanmɔɔn tɛ́.» ⁴⁸Natanayɛli kó: «Ii né lɔ mín?» Ɛnza ŋé a yawi kó: «Sanni Filipu aa í kíi, né ɲán tɛ́ɛ i lá fígisun ŋó kɔ́ɔ.» ⁴⁹Natanayɛli é a yawi kó: «Kaamɔɔn, ii Ala Dhyénjɛ le lé, ile lée Izalayɛli yɛ́ mansa o lé.» ⁵⁰Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Ní fɔ mínngɛ ngó ní í yé fígisun ŋó kɔ́ɔ, í wɛ́ɛ lá né lá kɛ́ɛ. I káa fé gbɛ́ɛlu yé mínnu káa tínmin míin nga.» ⁵¹Ɛnza ŋé fɔ íkwɔ kó: «Tinɲan in ne, a yáa sángboo ó lálakanin ɲé kɛ́ Ala yɛ́ malɛɛka ólu yɛ́ɛtɔ óni í yíitɔ o yé mɔɔn Dhyénjɛ ó ka.»

Ɛnza ŋé jí ó yɛ́ɛman la lɛ́zɛnnji le Kana

2.5-10

¹Tée sawaɲɔn ló ŋó, kwɛ́ɛnyako lɔ́ é kɛ́ Kana, Galile mala ó lɔ́. Ɛnza wóobhaa tɛ́ɛ yé. ²Ii Ɛnza ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu kíi kɛ táa o kwɛ́ɛnyako ywáa o lɔ́. ³Lɛ́zɛnnji óo wɛ́ɛ mínngɛ, Ɛnza wóobhaa é táa fɔ a yɛ́ kó: «Lɛ́zɛnnji tɛ́ í bhóo bhée.» ⁴Waa Ɛnza ŋé a yawi kó: «Maan! I kɛ́nan hánmin o lá. Né ta wáati ó man sé bhá.» ⁵A wóobhaa é fɔ bháalakɛdhye ŋólu yɛ́ kó: «A kɛ fé ŋóo fé nvɔ a yɛ́, aa ó kɛ.»

⁶Káwalaa wɔ́ɔlɔ tɛ́ɛ o ywáa ó lɔ, olu bhyáanin ndɛ́ɛ Yawudhyaa ólu gbú yɛ́ sɛ́nnɛnyali ó le kósɔn kɛ́ kéeɲan ní í yɛ́ laanan ó le, o bɛ́ kée ngée ŋé litili kɛnmɛn ɲɔ́ɔnnɔn bhɔ́la. ⁷Ɛnza ŋé fɔ i yɛ́ kó: «Aa láa míinnu lafa jí o la.» Íi ólu lafa. ⁸Ɛnza ŋé fɔ i yɛ́ kó: «Áa a lɔ́ tá sísan kɛ́ táa a dí kwɛ́ɛnyako o ɲɛnmɔɔn ó mán.» Íi a lɔ́ tá kɛ́ táa o dí o mán. ⁹Kwɛ́ɛnyako o ɲɛnmɔɔn ó jí ó mánfɛɛ mínngɛ, jí óo yɛ́ɛmannin ndɛ́ɛ kɛ́ kɛ lɛ́zɛnnji lé. Cɛ ó mán ó lɛ́zɛnnji ó bhɔ́laa o lɔ. Waa bháalakɛdhye ŋólu kwɛ́nnin ndɛ́ɛ lɛ́zɛnnji ó bhɔ́laa o lɔ, kɛ mansɔɔ i gbúlu a jí o tálaa o lɔ. Ɲɛnmɔɔn óo musocɛtii ó kíi ¹⁰kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «O ɲán ó man, mɔɔn bɛ́ɛ lɛ́zɛnnji dhyáanin ne díla jónan. Ni mɔɔn kíinin ŋólu kɛ́ shɛ́ɛman min wáati mínnɔn, ii tó lɛ́zɛnnji kúunnin ŋó díla. Waa íle kwɛ́nnin wɛ́ɛ lɛ́zɛnnji dhyáanin ó mala fɔ wáati míin nɔn!»

¹¹Ɛnza ŋé a yɛ́ káwako jónan ó kɛ́ céne Kana, Galile mala ó lɔ. Aa a yɛ́ nɔ́lɔya ó yáa céne a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu la, íi lá a lá.

¹²O kwɔ́, aa táa Kapɛnamu ni a wóobhaa lé, óni a lɔ́ɔnin ŋólu óni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu lé. Waa íi tée láman gbóto lé kɛ́ yé.

Ɛnza ŋé feekɛbhaa ólu gbɛnan Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn

Matiyu 21.12-13; Maki 11.15-17; Luka 19.45-46

¹³Yawudhyaa ólu yɛ́ Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ ó tɛ́ wɛ́ɛ sunɲan, Ɛnza ŋé táa Yeluzalɛmu. ¹⁴Ɛnza ŋé nisi felebhaa ólu ní saa felebhaa ólu ní biinin nvelebhaa ólu, ní wɛ́ɛfɛɛmaa ólu sɔ́ɔ Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn. ¹⁵Ɛnza é yúu lɔ́lu tá kɛ kɛ bísa né kɛ í bɛ́ gbɛ́ kɛ í lábhɔ Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn, nisi ólu óni saa ólu bɛ́. Aa wɛ́ɛfɛɛmaa ólu yɛ́ wɛ́ɛ ólu ɲɛ́nnzɛn kɛ í yɛ́ tabɛli ólu bé bé kɛ í gbɛ́! ¹⁶Aa fɔ biinin nvelebhaa ólu yɛ́ kó: «Áa míin bɛ́ tá kɛ́ bhɔ́ ya! A kɛ́nan Nvá yɛ́ bhó ŋó kɛ féekɛlaa lé.»

¹⁷O lɔ, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu miliya é yíi a ka kó a fɔnin ŋé Ala yɛ́ kóman ó lɔ kó: I yɛ́ bhó ŋó dhyáaɲɔɔnya óo súla né yóso ó la koyoongɛ o yóo tá.¹⁸Oo kɛ́ mínngɛ, Yawudhyaa ólu a mánɲaankɛ kó: «I wɛ́ɛ ko min ngɛ́ nín, ii sé kɛ́ káwako lɔ kɛ́ min ngáa a yáa án nan kó i kákan kɛ́ ó kɛ a?» ¹⁹Ɛnza ŋé í yawi kó: «Áa Ala bhatobhomba míin njé, Né yáa a lɔ tée sawa kɔ́ɔnnɔn.» ²⁰Yawudhyaa ólu a yawi kó: «I kó díi? Ala bhatobhomba míin ŋé lɔ́ sánɲin bínaannin ni wɔ́ɔlɔ lé kɔ́ɔnnɔn, i kó ile yáa ó lɔ tée sawa kɔ́ɔnnɔn kɛ́ɛ?»

²¹Ɛnza ngan ndɛ́ɛ Ala bhatobhomba min man, o tɛ́ɛ a gbú Fási o lé lé. ²²Ɛnza ŋé sayakɛ kɛ́ kúun mínngɛ, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu miliya é tó yíila a yɛ́ kóman fɔnin ŋó ka. Óo kɛ mínngɛ, íi lá Ala yɛ́ kóman ó la, kɛ́ la Ɛnza ɲɛ́n kóman fɔnin ŋólu lá.

Ɛnza ŋan Adamandhye ŋó kɔ́ɔnnɔnko ó lɔ

²³Kɛ́ Ɛnza ndó YeluzalɛmuHɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ ó mán, aa káwako mínnu kɛ́ mɔɔn ólu ɲánla, shɛ́ɛman ŋé lá a lá olu kósɔn. ²⁴Waa Ɛnza ngwɛ́nnin man lá i lá, kɛ mansɔɔ a tɛ́ɛ i bɛ́ kɔ́ɔnnɔnko ólu lɔ. ²⁵Kɛ mansɔɔ a manko tɛ́ tɛ a lá ké mɔɔn ólu yɛ kó ó ɲánfɔ a yɛ́, kɛ mansɔɔ aa Adamandhye óni a kɔ́ɔnnɔnko ó bɛ́ lɔ.

Ɛnza ni Nikodɛmu

¹Falizɛn nɔ tɛ́ɛ yé, o tɔ́ɔ tɛ́ɛ kó Nikodɛmu. Yawudhyaa ólu yɛ́ ɲɛ́nmɔɔn bá lɔ lé tɛ́ɛ a le. ²Aa nan Ɛnza nzáala sú ó lɔ́ kɛ fɔ Ɛnza ɲɛ́n kó: «Kaamɔɔn, án ni lɔ ŋóo Ala lée í cé kɛ́nan án ngála. Kɛ mansɔɔ ii káwako mínnu kɛ́la, ni Ala tɛ́ mɔɔn min nvɛ́, o tii o tɛ sé kɛ ólu kɛ.»

³Ɛnza ŋé a yawi kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la í yɛ́ ngó, ni mɔɔn min man wóo ko kwáa kɛ́, ó tíi ó tɛ́ sé kɛ Ala yɛ́ mansaya ó yé.»

⁴Nikodɛmu é a manɲaankɛ kó: «Mɔɔn min wɛ́ɛ kɔ́ɔ kɛ́ bhá, o tíi ó sé kɛ́ wóo kokwaakɛ dí lé? Óo sé kɛ́ i kwɔsɛɛ kɛ́ lo a wóobhaa kɔ́ɔnnɔn ikwɔ kɛ́ wóo kokwaa kɛ́ ŋa?»

⁵Ɛnza ŋé a yawi kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la í yɛ́ ngó, ni mɔɔn min man wóo jí ó, óni Ní Sɛnnɛnyanin ŋó bhaaka lɔ, ó tíi ó tɛ́ sé kɛ́ lo Ala yɛ́ mansaya ó lɔ. ⁶Mɔɔn min wɛ́ɛ wóo Adamandhye ó bhaaka lɔ, ó tíi oo Adamandhye né lé. Mɔɔn min wɛ́ɛ wóo Ní Sɛnnɛnyanin ŋó bhaaka lɔ, ó tíi oo táamanla Ní Sɛnnɛnyanin ŋo bhaaka lé lɔ. ⁷Ní fɔ mínngɛ ngó fɔ mɔɔn o a wóo kokwaakɛ, o kɛ́nan i kɔ́ɔnnɔn fíi. ⁸Ywáa min ŋan di fwɛ́ɛn ó yɛ́, aa táala o ywáa o le lɔ. Ii a manngan ŋó myɛ́nnan, waa i man a bhɔ́laa óni a táalaa ó lɔ, Mɔɔn mínnu wɛ́ɛ wóo Ní Sɛnnɛnyanin ŋó bhaaka lɔ, o tii olu é céne.»

⁹Nikodɛmu é fɔ kó: «Á! O kó olu sé kɛ́ kɛ́ dí lé?»

¹⁰Ɛnza ŋé a yawi kó: «Ile min é Izalayɛli kaamɔɔnba ó lɔ lé, ile mán o lɔ ŋan? ¹¹Tinɲan in ne ní fɔ́la í yɛ́ ngó, án ní kó min nɔ, án ní ó lé fɔ́la. Án ŋwɛ́ɛn kó min yé, án ní o lé sɛ́ɛya ladila. Ale lo ndɛ́ sɔ́nnan an ndá sɛ́ɛya o mán. ¹²Ní ngɛ́ dínɲan kó ŋólu fɔ a yɛ́, ni á man lá o lá. Kó min nú kɛla sángboo o lɔ ni ngɛ́ o kó ŋólu fɔ a yɛ́, a káa se lála o la díle? ¹³Mɔɔn sí mán yɛ́ɛ kɛ́ táa sángboo ó lɔ bha fɔ mɔɔn Dhyénjɛ o míin bhɔ́ o ywáa ó lɔ kɛ i yíi.»

¹⁴«Musa é san nɛɛnláman ŋó láyɛɛ sáman yíi ó man ɲánminman dhyɛ́ ó kɔ́ɔnnɔn, fɔ mɔɔn Dhyénjɛ o kɔɔ a tá céne, ¹⁵ke mɔɔn mínngɛ lá o la, o tíi o a ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ. ¹⁶Kɛ mansɔɔ dinɲan é dhyáa Ala yɛ kɛ tínmin, fɔ aa a Dhyénjɛ kéengboto ó dí án man, ké mɔɔn min ngɛ́ lá o la, o tíi ó kɛ́nan hálaki, wáa o a ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ. ¹⁷Ala mán a Dhyénjɛ ó bhyáashaa dínɲan lɔ kɛ́nan kíti bé mɔɔn ólu ka, wáa aa nan lé kɛ́nan í kísi. ¹⁸Ní mɔɔn min ngɛ́ lá Ɛnza nan, o tíi ó wɛ́ɛ kísi kíti nanta ó mán, waa ni min mán lá a lá, o tíi ó wɛ́ɛ hálaki kɛ́ bhá kɛ mansɔɔ a mán sɔ́n kɛ́ lá Ala Dhyénjɛ kéengboto ó lá. ¹⁹Í wɛ́ɛ hálaki kɛ́ bhá kɛ mansɔɔ kɛ́ɛnɲan ó wɛ́ɛ bhɔ́ dínɲan mɔɔn ólu yɛ́. O bɛ́ kwɔ́, diwi ó kó wɛ́ɛ dhyáa i yɛ́ kɛ́ tínmin kɛ́ɛnɲan ó ka. Kɛ mansɔɔ í kɛ́ kó olu mánɲin. ²⁰Kɛ mansɔɔ mɔɔn óo mɔɔn é kóyoongɛla kɛ́ɛnɲan ó kó man dí ólu yɛ́, olu sháannan le kɛ́nan kɛ́ɛnɲan o la, ke i yɛ kɛ́ko yóo ŋolu kɛ́nan bhɔ gbɛ́ lɔ, ke mɔɔn olu a o yé. ²¹Wáa mɔɔn miin tinɲan sháa o ka, óo a tá ó kɛ́la gbɛ́ o le lɔ, ké mɔɔn ólu a a kɛ́kobhɛɛ ólu yé, aa mínnu kɛ́la Ala sao o lɔ́.»

Yaya Bátizelikɛbhaa é Ɛnza ngofɔla íkwɔ

²²O tínminnin ngwɔ́, Ɛnza ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu nan í síi Zude mála ó lɔ, aa wáati dɔ́ɔnin ngɛ ni ile yénɔn, A tɛ́ɛ mɔɔn ólu bátizela. ²³Yaya o tɛ́ɛ mɔɔn ólu bátizela Enɔn, Salimu tɔ́ɔfɛ. Jí tɛ́ɛ sháa o ywáa ó lɔ. Mɔɔn ólu tɛ́ɛ nánla kɛ́ i bátize yénɔn. ²⁴O sán o lɔ í tɛ́man Yaya myaanbha kɛ a bhyáa kaso lá. ²⁵Lo nɔ lá, sɔ́sɔli é wíi Yaya yɛ́ kaamɔɔndhye nɔ́lu ni Yawudhyaa lɔ cɛ kɛ́ táa kúunngbaan sɛ́nnɛnyali ó mán kɛ́ kéeɲan ni í yɛ́ laanan óle. ²⁶Íi táa Yaya saala kɛ́ a manɲaankɛ kó: «Kaamɔɔn, cɛ min ndɛ́ɛ ni íle Zuludɛn bháji ó kwɔ́man, íi mín ngófɔ, a mánfɛɛ ni aa mɔɔn ólu bátizela, bɛ́ bɛ́ é táalaa a kwɔ́.»

²⁷Yaya é í yawi kó: «Adamandhye ŋó tɛ́ sé kɛ́ fósi sɔ́ɔ ní Ala mán mín di a mán. ²⁸Áa ne sɛ́ɛya lé ní fɔ wáati mínnɔn ngó né tɛ́ Kílisi o lé, waa née bhyáashaa a le ɲɛ́n né. ²⁹Kwɛɛnmuso oo kwɛ́ɛncɛ o tá lé le. Waa musocɛtii ó tɛ́ɛcɛ óo í lɔ́la a tɔ́ɔfɛ le, tó kɛ́ myɛnnin kɛ́ a fɛ́. A nisɔ é dhyáala kɛ mansɔɔ aa myɛnnin kɛ́la musocɛtii ó fɛ́. O nisɔdhyaa ó ɲɔ́ɔn née nánla. Né yɛ nisɔdhyaa o wɛ́ɛ i lafa koyoongɛ. ³⁰Dhyaalagboya lée, ké ale Ɛnza ŋa kunnanwee ŋó sɔ́ɔ, ké né a lɔɔyaman ó sɔ́ɔ.»

Mín ŋwɛ́ɛn bhɔ́ sángboo ó lɔ

³¹«Mɔɔn min ŋwɛ́ɛn bhɔ́ sángboo ó lɔ, o tíi óo fé ŋó bɛ́ kunnan. Mín ŋé lúukolo ó ka, oo dínɲan mɔɔn lé le, oo dínɲan kó o le fɔ́la. Mɔɔn mín ŋé bhɔ́ sángboo ó lɔ, o tíi oo fé bɛ́ kunnan, ³²a wɛ́ɛ min yé, kɛ́ min myɛ́n, aa ó lé sɛ́ɛya ladila. Wáa Adamandhye ŋólu tɛ́ sɔ́nnan o sɛ́ɛya o mán. ³³Mɔɔn min ŋwɛ́ɛn lá a yɛ́ kóman fɔnin ŋólu la, o tíi óo a yáala kó Ala lée tinɲan ó tíi óle. ³⁴Ala wɛ́ɛ mɔɔn min njé, o tíi óo Ala yɛ́ kóman o lé fɔ́la kɛ mansɔɔ Ala wɛ́ɛ Ní Sɛnnɛnyanin ŋó dí a mán, lá ndɛ́ minnan. ³⁵Dhyénjɛ o a dí a Fá yɛ óni a wɛ́ɛ fé ŋó bɛ́ lo a bhóo. ³⁶Mɔɔn min ngɛ́ i yée lá Ala Dhyénjɛ ó ka, o tíi ó wɛ́ɛ ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ kɛ́ bhá. Wáa mɔɔn min mán sɔ́n kɛ́ í yée lá Ala Dhyénjɛ ŋó ka, o tíi ó táa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ, Ala yɛ́ díminsa oo a ka.»

Ɛnza ni Samalika muso lɔ

¹Ɛnza ŋé bhɔ́ a ɲánle óo Falizɛn ŋólu wɛ́ɛ á myɛ́n kó a wɛ́ɛ kaamɔɔndhye nzhɛ́ɛman nzɔ́ɔ kɛ́ tínmin Yaya ka óni tó kɛ́ mɔɔn ólu bátize kɛ́ tínmin Yaya ka. ²Tinɲan in ne Ɛnza gbú tɛ tɛ́ mɔɔn olu bátizela. A yɛ́ kaamɔɔndhye ŋolu lé tɛ́ɛ mɔɔn olu bátizela. ³O lɔ, Ɛnza ŋé bhɔ́ Zude mala ó lɔ kɛ́ í kwɔ́sɛɛ kɛ́ táa Galile mala ó lɔ.

⁴Sánni aa sé Galile mala ó lɔ, fɔ aa Samali mala ó lɔtinmin né. ⁵Aa sé Samali só ó lɔ la min ndɔ́ɔ kó Síkali. Yangubha tɛ́ wɛ́ɛ sɛɛn min ndí a dhyénjɛ Yusufu mán, óni ó só ó cɛ ó tɛman nja ɲɔ́ɔnnan. ⁶Yangubha yɛ́ kɔlɔ ŋó tɛ́ɛ ó ywáa ó lɔ. Ɛnza ŋé sɛɛ táaman ó la mínngɛ, aa táa í síi o kɔlɔ ŋó tɔ́ɔfɛ. Óo kɛ́ ké tée o wɛ́ɛ i látee.

⁷O wáati o lɔ samalika muso lɔ é nan jí lábhɔ, Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Nzɔ́ jí ó lɔ́la ngáa min.» ⁸O wáati ó lɔ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu tɛ́ wɛ́ɛ táa lɔ́minsanaa lɔ só ó kɔ́ɔnnɔn. ⁹Muso óo Ɛnza yawi kó: «Ile min ŋé Yawudhyaa le, ílee sé kɛ́ jí kófɔ né Samalika ó yɛ́ di le?» Muso óo o kóman o fɔ le kɛ mansɔɔ, bhyɛ ndɛ́ tɛ́ Samalika ólu ni Yawudhyaa ólu cɛ.

¹⁰Ɛnza ŋé a yawi kó: «Ala wɛ́ɛ min ndí mɔɔn ó mán, ni í tɛ́ɛ ó lɔ, óni mɔɔn min ngó ii ale sɔ́ jí lá, ni í tɛ́ɛ ó lɔ, ile gbú lé tɛ́ káa kɔ́lɔtɔ kɛ́ ale dɛ́li. A tɛ́ɛnan jí di í mán min ngáa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó di í mán.»

¹¹Muso óo a yawi kó: «Ngáamɔɔn, yúufyɛ tɛ i bhóo, kɔlɔ ŋó a já. I káa o ɲáanmanɲan jí ó lábhɔ mín? ¹²O wáati ó lɔ, án myɛ́man Yangubha min é kɔlɔ ó shɛ́n án ɲɛ́n, ile a físaa o lé ŋa? Ale ni a dhyé ŋólu ní a yɛ́ bhyáa ŋólu bɛ́ é ó jí ó lɔ min.» ¹³Ɛnza ŋé a yawi kó: «Mɔɔn óo mɔɔn kɛ́ ó kɔlɔ ŋó jí ó lɔ min, jíminnɔɔ yáa o tíi ó myáan íkwɔ. ¹⁴Wáa jí min é né bhóo, né kɛ́ ó dí mɔɔn min mán kɛ́ min, jíminnɔɔ táa o tíi ó myáan bhée. Né káa jí min dí ó tíi ó mán, o yáa kɛ́ jí wéenda le min ngáa wée a kɔ́ɔnnɔn wáati ó bɛ́, min é ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó dila.» ¹⁵Muso ó fɔ a yɛ́ kó: «Mantii ó, o jí ó lɔ dí né mán ké jíminnɔɔ kɛ́nan ne myáan bhée óni ké ngɛ́nan nan yánun jí ta o kanman bhée.»

¹⁶Ɛnza ŋé fɔ muso ó yɛ́ kó: «Táa í cɛ kíi kɛ́nan.» ¹⁷Muso ó a yawi kó: «Ndɛ́ cɛla.» Ɛnza ngó a yɛ ko: «I wɛ́ɛ tinɲan fɔ kó i tɛ́ cɛla, ¹⁸kɛ mansɔɔ i wɛ́ɛ sii cɛla síɲan lóo le kɛ. Ile ni min ŋé ɲɔ́ɔn nvɛ́ sísan nin, o tɛ́ i cɛ lé, i wɛɛ min nvɔ o lée tinɲan o lé.»

¹⁹Muso ó ko: «Mantii ó, né wɛ́ɛ lɔ ŋóo ii Céla lé le. ²⁰Án nvá ólu Ala bháto tii míin née ka, waa álee Yawudhyaa ólu kó fɔ Yeluzalɛmu.»

²¹Ɛnza ŋé a yawi kó: «Muso o, lá né lá kó ló nɔ yáa sé, mɔɔn ólu mánfaa nan Fá Ala bháto tii míin nga mée óni Yeluzalɛmu. ²²Ále Samalika ólu min bhátola, a mán ó lɔ. Wáa án née Yawudhyaa ólu a án ɲɛ́n bhátolife ŋó lɔ, kɛ mansɔɔ Kísibhaa ó káa bhɔ́ án née Yawudhyaa ó léelu cɛ́man. ²³Waa, ló nɔ yáa sé, a yɛ́ɛ wɛ́ɛ sé kɛ́ bhá. Ala bhátobhaabhɛɛ ólu yáa Fá Ala bháto í ní ó la óni tinɲan o la. Kɛ mansɔɔ Ala é o bhátobhaa o léelu fɛ́. ²⁴Ala é Ní lé le, mɔɔn min nú é a bhátola, olu kákan né kɛ́ a bháto ní le lá óni tinɲan ó lá.»

²⁵Muso ó kó: «Ní a lɔ ŋóo Ala yɛ́ Mɔɔn lɔtɔnmɔnnin ŋó kákan kɛ́nan, min é kíila kó Kílisi. Ní ale kɛ́nan, a yáa kó ó bɛ́ fɔ án ɲɛ́n.» ²⁶Ɛnza ŋé a yawi kó: «Óo né le lé, né miin kómanla i yɛ nin.»

²⁷Kɛ́ í tó kóman ó la, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu nan. Ólu káwakoya kɛ́ Ɛnza bhálokɛtɔ ó yé ni muso óle. Wáa i sí mán sé kɛ́ a mánɲaankɛ kó: «Aa wɛ́ɛ kɛ́ díi?» Wáman kó: «Mínnɛɛn la ii kómanla a fɛ́?»

²⁸Muso óo a yɛ́ jílaa ó síinin ndó o ywáa ó lɔ kɛ́ bwée kɛ́ táa fɔ só o kɔ́ɔnnɔn kó: ²⁹«Ée! Aa bhɔ́ kɛ́nan cɛ lɔ́ mánfɛɛ! Né wɛ́ɛ kó mínnu kɛ́ nzí ó kɔɔnnɔn, a wɛ́ɛ ó bɛ́ fɔ ɲɛn. Kílisi ó tɛ o le a?» ³⁰Mɔɔn ólu bhɔ́ só o kɔ́ɔnnɔn kɛ́ táa Ɛnza nzaala.

³¹O sán ó lɔ, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu lámyaan kɛ a dɛ́li ko aa lɔ́min kɛ́. Í tɛ́ɛ a fɔ́la kó: «Kaamɔɔn, an mankoto lɔ́min dɔ́ɔnin ngɛ́.» ³²Wáa Ɛnza ŋé i yawi kó: «Lɔ́min ŋé né bhóo ále mán min nɔ.» ³³A yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu ɲɔ́ɔn manɲaankɛ kó: «Mɔɔn lɔ lé wɛ́ɛ nan lɔ́min dí a mán ŋan?»

³⁴O lɔ, Ɛnza ŋé fɔ i yɛ́ kó: «Kɛ njébhaa ó sao o kɛ, o lée ɲɛ́n lɔ́min ó lé. Né kákan kɛ́ a yɛ́ bháala ó kɛ́ fɔ kɛ sé a lá ŋo man. ³⁵A lée gbú olu tɛ́ fɔ́la kó sánnin káa náannin cɛ ko sunman ó tɛ́ɛwaati o yáa sé a? Sísan, née fɔ́la a yɛ ngó áa í kúnnanwii kɛ́ sɛɛn olu mánfɛɛ. Sunman ndɛ́ɛ wáati o wɛ́ɛ sé. ³⁶Mɔɔn míin a tɛ́ɛbhaa óle, a wɛɛ a sáa o sɔ́ɔ kɛ bhá, o tíi ó lée sunman ŋó ladhyɛnan ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó kanman. Óo o kɛ́la lé, ké sɛɛnkɛbhaa óni sunmanndɛɛbhaa ó bɛ́ a dhyɛ kɛ ni í nisɔdhyaanin ŋó lé ɲɔ́ɔn nvɛ́. ³⁷Saanan lɔ kó: ‹Lɔ é sunman ŋó buwala, lɔ́gbɛɛ é a tɛ́ɛla.› Óo tinɲan gbú lé le. ³⁸Né wɛ́ɛ ále bhyáa ko áa táa sunman ndɛ́ɛ sɛɛn lɔ́ mán á man min buwa. Lɔ́gbɛɛ lée lúu o sɛɛn ó buwa, ále wɛ́ɛ o nánfa ó sɔ́ɔ olu bhaaka lɔ́.»

³⁹O só o lá Samalika shɛ́ɛman ŋé lá Ɛnza nan. Kɛ mansɔɔ muso ó tɛ́ wɛ́ɛ fɔ í yɛ ko ale wɛ́ɛ ko min ngɛ́ a sí ó lɔ́, ko a wɛ́ɛ ó bɛ́ fɔ a yɛ́. ⁴⁰O Samalika ólu nan Ɛnza nzaala, íi a dɛ́li kó aa tó ni í lé. Aa tée fyáa kɛ i fɛ́ yé. ⁴¹Mɔɔn shɛ́ɛman ŋé lá Ɛnza nán a yɛ́ kóman ó kósɔn kɛ tínmin muso ó tá ó ka. ⁴²Íi fɔ muso ó yɛ́ kó: «Án man lá a lá i tá kóman o kósɔn nɛ, án ni lá a lá lé kɛ mansɔɔ án ŋwɛ́ɛn a gbú lɔ́myɛn. Án ŋwɛ́ɛn lá a lá óo ale lée dínɲan Kísibhaa gbúnungbu ó lé.»

Ɛnza ŋé Faanmannjɛ lɔ dhyé nakɛ́ɛnyala

Matiyu 8.5-13; Luka 7.1-10

⁴³Tée fyáa tínminnin ngwɔ́, Ɛnza ŋé bhɔ́ o ywáa ó lɔ kɛ́ táa Galile mala ó lɔ. ⁴⁴Ɛnza gbú tɛ wɛ́ɛ fɔ kɔɔ kó Céla sí tɛ́ bwóɲan sɔ́ɔla a gbú yɛ́ só ó la. ⁴⁵Aa sé Galile mínngɛ, íi a myáan cɛ́ɛne né. Kɛ mansɔɔ aa ko mínnu kɛ́ Hɔ́lɔɲanli fɛ́ti o man Yeluzalɛmu, íi ó bɛ́ yé, kɛ mansɔɔ i bɛ́ tɛ́ɛ yé fɛ́ti ó mán.

⁴⁶Ɛnza ŋé jí ó yɛ́ɛman kɛ́ kɛ́ lɛ́zɛnnji le só minnan Kana Galile mala ó lɔ, aa í kwɔ́sɛɛ kɛ́ táa yé. Mansacɛ o yɛ bháalakɛbhaa ólu kúnndii lɔ tɛ́ɛ yé, o dhyénjɛ ó tɛ́manngɛnnɛn Kapɛnamu. ⁴⁷Aa myɛ́n ko Ɛnza ŋwɛ́ɛn í kwɔ́sɛɛ kɛ́ bhɔ́ Zude kɛ́nan Galile mala ó lɔ́ mínngɛ, aa táa bhɔ́ a fɛ́ yé kɛ́ a dɛ́li kó áa a mankoto kɛ́ táa a dhyé ŋó lakɛ́ɛnya, kó aa fɛ́ kɛ́ sayakɛ. ⁴⁸Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Ní ále mán tɔɔmansii olu ni káwakobaba lu yé, álee táa lá né la féu.» ⁴⁹Cɛ ó kó: «Mantii ó, án ndáa sánnin dhyé ŋó mán sayakɛ.» ⁵⁰Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Táa lúman, í dhyénjɛ é i ɲánla.»

Cɛ óo lá Ɛnza ɲɛ́n kóman ó la, aa sháa ó tá. ⁵¹Kɛ́ a tó sháala, a yɛ́ bháalakɛdhye ŋólu nan a kunbhyɛ sháala kɛ́ fɔ a yɛ́ kó a dhyénjɛ ó i ɲánla. ⁵²Aa i mánɲaankɛ kó aa nɔɔnya wáati mínnɛɛn le lɔ. Íi fɔ kó kúun ŋó téegban ó lɔ́, a yɛ́ Fásigban óo wɛ́ɛ.

⁵³Dhyé nvá óo yé kó ó wáati o le lɔ́ Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Táa lúman, í dhyénjɛ é i ɲánla.» Kɛ ta o lo ŋó le man, ale ni a yɛ́ lumanmɔɔn ólu bɛ́ɛ lá Ɛnza nan. ⁵⁴Ɛnza ŋé ó káwako fyáaɲɔn ó kɛ́ Galile mala o le lɔ, aa kwɔ́sɛɛnin ŋó kwɔ́ kɛ́ bhɔ́ Zude mala ó lɔ.

Ɛnza ŋé kuugba lɔ lákɛɛnyala Yeluzalɛmu

¹O tínminnin ngwɔ́, Yawudhyaa ólu yɛ́ fɛ́ti lɔ tɛ́ɛ kɛ́la Yeluzalɛmu. Ɛnza ŋé táa yé. ²Yeluzalɛmu só o lona min ŋe kíila ko Sáa ólu ta lonaa o, o la o tɔ́ɔfɛ, jí jáan lɔ́ tɛ́ɛ yé, íi ó ywáa ó kíila Ebulukan ŋó lɔ́ kó Bɛtizata. O ywáa ó lɔ́ íi gbáta lóo lɔ́ ɲɔ́ɔn ɲúuman yé. ³O gbá ólu kɔ́ɔ, yangalotɔ ólu tɛ́ɛ í lála yé shɛ́ɛman né: Fyóo ŋólu, sengeeman ŋólu, óni kuugba ólu. [Olu tɛ́ɛ í lála yé kɛ jí ó lámaanmaan wáati ó mánkɔɔn. ⁴Kɛ mansɔɔ sán lɔ lɔ́, Mantii ó yɛ́ malɛɛka lɔ́ tɛ́ɛ í yíila ji o lɔ kɛ́ jí o lámaanmaan. Ni yangalotɔ mínngɛ í láteeya kɛ́ í yíi jónan jí ó lɔ́ a lámaanmaannin ó kwɔ́, ó tíi óo kɛ́ɛnya, yáanin ni a yɛ́ yangalo o kɛ́ gbɛ́ya ɲán óo ɲán man.] ⁵Cɛ lɔ́ tɛ́ɛ yé, ó sánɲin bísawa ni sɛ́yin né tɛ́ɛ a yɛ́ yangalo o lɔ. ⁶Ɛnza ŋé cɛ ó lánin ɲé, kɛ́ a lɔ kó a yɛ́ yangalo ó wɛ́ɛ myɛ́n a lá koyoongɛ. Aa a mánɲaankɛ kó: «Ii fɛ́ kɛ́ kɛ́ɛnya a?» ⁷Aa a yawi kó: «Mantii ó, mɔɔn tɛ́ móo mín ngáa ndá kɛ́ náyii jí jáan ó lɔ a lámaanmaan wáati ó lɔ. Sánni ní fɔ ngó ngáa ɲíi, lɔ́ é í láteeya kɛ́ í yíi né ɲɛ́n.» ⁸Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «I wíi kɛ́ í yɛ́ naan ŋó tá kɛ́ táamankɛ.»

⁹O ywáaninngee ó lɔ, cɛ óo kɛ́ɛnya, aa í wíi kɛ́ a yɛ́ naan ŋó tá tó kɛ́ táa. O ló ŋó tɛ́ɛ Yawudhyaa olu yɛ lɔnwɛɛnlilo ne lé.

¹⁰O lɔ, Yawudhyaa ólu fɔ cɛ kɛ́ɛnyanin ŋó yɛ́ kó: «Bí é lɔnwɛɛnlilo ne lé, i mánngan kɛ́ i yɛ́ láfe ŋo ta kɛ́ táa.» ¹¹Wáa aa í yawi kó: «Cɛ min ŋé né lakɛ́ɛnya, ó lée fɔ ne yɛ kó ní ɲɛ́n láfe ŋó tá kɛ́ táamankɛ!» ¹²Íi a mánɲaankɛ kó: «Yɛ́ɛtii é fɔ i yɛ́ kó ii i yɛ́ láfe ŋó tá kɛ́ táamankɛ?» ¹³Waa mɔɔn min ndɛ́ wɛ́ɛ cɛ ó lakɛ́ɛnya, a tɛ́ mán ó lɔ bhée. Kɛ mansɔɔ Ɛnza ndɛ́ wɛ́ɛ túun yaman ó cɛ́man.

¹⁴O kwɔ́, Ɛnza ŋé cɛ ó kunmyɛ Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn, aa fɔ a yɛ́ kó: «I wɛ́ɛ kɛ́ɛnya sísan, waa í kɛ́nan kóyoo ngbɛ́ɛ kɛ́ bhée ké kóyoo ngbɛ́ɛ kɛ́nan i sɔ́ɔ bhée.»

¹⁵Cɛ óo táa fɔ Yawudhyaa ólu yɛ́ kó Ɛnza née á lákɛɛnya. ¹⁶Kɛ á ta o wáati óle man, Yawudhyaa ólu í wíi Ɛnza nganman, kɛ mansɔɔ Ɛnza ŋwɛ́ɛn mɔɔn lɔ lákɛɛnya lɔnwɛɛnlilo ŋó lá. ¹⁷Waa Ɛnza ŋé i yawi kó: «Nvá é bháala la yáanin bí, o lɔ, né lo ŋé bháala la.» ¹⁸O le kósɔn, Yawudhyaa ólu kúnndii olu tɛ́ɛ Ɛnza náɲiinan kɛ́ a Fáa. Lɔnwɛɛnlilo ŋó bhátobhɛɛya kée ŋó tɛ́ tɛ́ a kún ŋó lé. Wáa í kó, ko aa Ala kíila kó a Fácɛ, óni kó aa a yɛ́ɛ lála Ala lé mán.

Fá ó sé dila a Dhyénjɛ ó mán

¹⁹Ɛnza ŋé i yawi o le lɔ kɛ́ fɔ i yɛ́ kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, Dhyé ŋó tɛ́ sé kɛ́ fósi kɛ́ í yɛ́ɛ mán. Aa a Fá tá kɛko ó lé mánfɛɛ lá. Ni a Fá o kɛ́ fé ŋóo fé ngɛ́, Dhyé ŋóo o lé ɲɔ́ɔn ngɛ́la. ²⁰Kɛ mansɔɔ Dhyé ŋó ko a dí a Fá yɛ́, o lɔ aa a yɛ́ kokɛta ó bɛ́ yáala a lá. A káa lɔ́ gbɛ́ɛlu yɛ́ɛ yáa a lá mínnu káa tínmin míinnu ka fɔ kɛ́ a gbúlu káwakoya.

²¹Nvá é su ólu lákuunnan kɛ́ ní dí ólu man ɲánminman, o ɲán kée ŋó man, a Dhyénjɛ óo fɛ́ kɛ ní o di mɔɔn mínnu man aa a dila o léelu man. ²²Nvá mánfaa mɔɔn sí ta kíti tɛ́ɛ. Kɛ mansɔɔ a wɛ́ɛ kítitɛɛ ko ó bɛ́ tó a Dhyénjɛ óle bhóolɔ, ²³ké bɛ́ a a Dhyénjɛ ó bwóɲan óyoo íi Fá ó bwóɲanla ɲánminman. Ni mɔɔn min mán Dhyénjɛ ó bwóɲan, o tíi ó man Fá o le bwóɲan wé, min ŋé a cébhaa ó lé.

²⁴Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ni mɔɔn mínngɛ ɲɛ́n kóman ó lɔ́myɛn kɛ lá njébhaa ó lá, ó tíi ó wɛ́ɛ wɛ́ɛ ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔla. Mánfaa o tii o ta kíti o tɛɛ, o tii o wɛ́ɛ bhɔ́ saya ó lɔ́ kɛ́ lo ɲaanmanɲan ó lɔ́. ²⁵Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngo, wáati lɔ́ yáa sé. A yɛ́ɛ wɛ́ɛ wɛɛ séla. Su ólu yáa Ala dhyénjɛ o kómankan ŋo myɛ́n. Mínnu wɛ́ɛ a yɛ́ kóman ó myɛ́n, ólu yáa ɲáanmanɲan o sɔ́ɔ. ²⁶Nvá lée ní o tíi ó lé, o lɔ́, a wɛ́ɛ ní díko ó sé dí a Dhyénjɛ o mán. ²⁷A wɛ́ɛ kíti tɛ́ɛko ó sé o dí a mán, kɛ mansɔɔ ale lée mɔɔn Dhyénjɛ ó lé. ²⁸Áa a mánfɛɛ, a kɛ́nan káwakoya. Wáati lɔ́ yáa sé, su min núu kábulu ólu lɔ́ ólu bɛ́ yáa a kómankan ŋó myɛ́n. ²⁹Í yáa kúun. Mínnu tɛ́ɛ kóbhɛɛ kɛ́la, olu yáa kúun kɛ síin hɛ́lɛ ó sɔ́ɔ. Kóyoongɛbhaa ólu yáa kúun kíti ó kanman.

³⁰Né tɛ́ sé kɛ́ fósi kɛ́ ɲɛ́ɛ mán. Née min myɛ́nnan Ala fɛ́, née kíti tɛ́ɛla kɛ́ kéeɲan ni ó lé le. Né yɛ́ kíti ó téenin née. Kɛ mansɔɔ né tɛ́ ngbú sao ó kɛ́la fɔ né cébhaa ó sao ó.»

Ɛnza ŋé a yɛ́ɛ kó fɔ́la kɛ́ gbɛ́ Yawudhyaa ólu yɛ́

³¹Ɛnza ŋé fɔ kó: «Ní a tɛ́ɛ kɛ́ ké né ngbú lée ɲɛ́ɛ kó fɔ́la, kéni kó mínnu fɔ́la ɲɛɛ man o lɔ tɛ tinɲan lé. ³²Waa mɔɔn gbɛ́ɛ lée né sɛ́ɛya ladila. Álee min nvɔla ɲɛn kó ó lɔ, óo tinɲan gbú lé lé. ³³A tɛ wɛ́ɛ mɔɔn ólu bhyáa Yaya mán kɛ́ a mánɲaankɛ. Aa tinɲan o fɔ a yɛ́ né yɛ́ kó ó lɔ́.

³⁴Né manko tɛ Adamandhye ŋo yɛ sɛ́ɛya lá. Waa ni o kóman o fɔ́la le ké áa kísi. ³⁵Yaya é kɛ́ óyoo laman, íi mín namaannan ke aa kɛɛn lábhɔ a cɛ́man. Áa sɔ́n kɛ́ í nisɔdhyaa a yɛ́ kɛ́ɛnɲan ó fɛ́ wáati dɔ́ɔnin ngɔ́ɔnnɔn. ³⁶Sísan, sɛ́ɛyaman gbɛ́ɛ é móo, sɛ́ɛyaman mín ŋan bwó Yaya tá ó lé. Nvá é bháala mínnu dí né mán, ní mínnu kɛ́la, ó lée yáala óo Fá o lée né cé. ³⁷Nvá míin njé, o wɛɛ né sɛ́ɛya ladi. Waa ále man sɔ́n kɛ́ a saaninkan ŋó lɔ́myɛn, óni a man yé í ɲanla. ³⁸A yɛ́ kóman ó siilaa tɛ́ a yóso ó lɔ́, kɛ mansɔɔ a wɛ́ɛ min bhyáashaa, a lánin ndɛ́ ó lá. ³⁹Áa Ala yɛ́ Kitabu ó kalanan gbútuukɛ kɛ mansɔɔ áa í milila ko a yáa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ o kaa ŋó kósɔn. Kɛ́ɛke o Kitabu olu né lé kofɔla. ⁴⁰Waa a lo ndɛ́ fɛ́ kɛ́ lá né lá kɛ ɲáanmanɲan ó sɔ́ɔ.

⁴¹Né yɛ́ kunnanwee ó sɔ́ɔ ó, o mán bhɔ́ Adamandhye ŋólu fɛ́. ⁴²Ní a lɔ́, né gbú o a lɔ ŋóo Ala man dí á yɛ́. ⁴³Ni nan nvá Ala lé tɔ́ɔ lá, waa ále man sɔ́n né mán. Ni mɔɔn lɔ́ kɛ́nan a yɛ́ɛ tɔ́ɔla nín, a yáa sɔ́n ó mán. ⁴⁴Áa sé kɛ lá né lá dí lé? Ále min núu a yɛ́ kunnanwee ŋó sɔ́ɔla Adamandhye ŋólu fɛ́, sannin áa ó ɲíin Ala kée nvɛ́. ⁴⁵A kɛ́nan í míli ko né lé káa a yáayi kiti tɛ́ɛlo ŋó lá nvá ɲánkɔɔ lɛ! A yáayibhaa óo Musa lé le, áa a yée lá min nga. ⁴⁶Ni a lanin ndɛ́ɛ kɛ Musa lá tinɲan in ne, a tɛ́ɛnan lá né lá. Kɛ mansɔɔ Musa é né lé kofɔ a yɛ́ sɛ́wɛ ó kɔ́ɔnnɔn. ⁴⁷Aa mín nzɛ́wɛ, ní a man lá o lá, née min nvɔla, a káa sé kɛ lá o lá dí lé?»

Ɛnza ŋé búlu ó láshaaya la kɛ́ á dí mɔɔn wáa lóo mán

Matiyu 14.13-21; Maki 6.30-44; Luka 9.10-17

¹O kwɔ́, Ɛnza ŋé tínmin Galile bhá o ɲan dɔ ó man, min é kíila kó Tibɛliyadi bhá ó. ²Yaman bá é i bhyáa a kwɔ́ kɛ mansɔɔ a tɛ́ɛ káwananngo óni tɔɔmansii mínnu kɛ́la kɛ yangalotɔ ólu lákɛɛnya í tɛ́ɛ o yéla. ³O lɔ́, Ɛnza ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu í yɛ́ɛ tii ó ka kɛ́ i síi yé. ⁴O sán ó lɔ Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ o tɛ wɛ́ɛ sunɲan, min ŋé Yawudhyaa ólu yɛ́ fɛ́ti ó lé.

⁵Ɛnza ŋé mánfɛɛli kɛ́, tó aa yaman bá ó nantɔ o yé a saala. Ɛnza ŋé fɔ Filipu yɛ́ kó: «Filipu, án ngɛ́ɛ tɛ́ɛ súnman nza mín kɛ́ a dí yaman míin mán?» ⁶Ɛnza ŋé o kóman o fɔ le kɛ́ Filipu lɔ́swaan. Ɲɔ́ɔntɛ, ale tɛ káa min ngɛ́, a tɛ́ɛ ó lɔ.

⁷Filipu é a yawi ko: «Wɛ́ɛgbannan déniye kɛnmɛn fyáa búlu o táa bhɔ́likɛ yáanin kɛ kɛ́ kó dɔ́ɔnin ndɔ́ɔnin ne káa dí í bɛ́ man.»

⁸Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye Andele, Simɔn Piyɛli bhádhyemannjɛ o, óo fɔ a yɛ́ kó: ⁹«Káweenin nɔ é yánun búlu lóo ni yɔ́ɔ dhyé nvyaa é o bhóo. Waa ó káa mínnɛɛn le ɲán yaman bá míin man?» ¹⁰Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu yɛ́ kó: Áa mɔɔn ólu lásii. Í tɛɛ ywáa min nɔn Bín ŋo tɛ́ɛ sháa ó ywáa ó lɔ́. Ó lɔ íi í síi, cɛ ólu tɛ́ɛ mɔɔn wáa lóo si bhɔ́la. ¹¹Ɛnza ŋé búlu ólu tá kɛ́ bálika bhɔ́ Ala yɛ́, mɔɔn mínnu tɛ́ɛ yénɔn kɛ a lɔ́taa ólu la. Aa yɔ́ɔ ólu kɛ cé. Í bɛ́ é súnman nzɔ́ɔ fɔ kɛ́ wasa. ¹²Mɔɔn ólu bɛ́ɛ Fá mínngɛ, Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu yɛ́ kó: «Áa súnman ó tɔ́ ó bɛ́ ládhyɛ ké a sí kɛ́nan í lɔ́ cáan.»

¹³O lɔ, íi búlu lóo tɔ́ ólu cɛ kɛ́ see tá ni fyáa lafa ó tɔto ó lá. ¹⁴Mɔɔn ólu ó káwako ó yé mínngɛ, ólu kó: «Tinɲan in ne Célaba min ngákan kɛ́nan dínɲan lɔ́, o lée nin!» ¹⁵Waa, Ɛnza ŋé a lɔgbɛ ko íi fɛ́ kɛ́ ále myáan kɛ́ a lásii mansaya lá mínngɛ, aa bhɔ́ í cɛ́man kɛ í kwɔ́sɛɛ kɛ́ í yɛ́ɛ tii ó ka i kéenan.

Ɛnza ŋé táaman kɛ́ lá jí ó ka

Matiyu 14.22-33; Maki 6.45-52

¹⁶Sú óo kwó mínngɛ, Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye ŋólu í yíi fɔ́ bhá lá ó lá. ¹⁷Íi í bhyáa kúun nɔ́lɔ kɛ́ táa Kapɛnamu bhá ó ɲan dɔ́ o mán. Sú o tɛ́ wɛ́ɛ wɛɛ kwóla tó Ɛnza ndɛ́ mán nán i saala bhá. ¹⁸Fwɛ́ɛnba lɔ́ é bhyáa, bhá o tɛ́ɛ máanmaanla. ¹⁹Í tɛ wɛ́ɛ kilo lóo, wáman wɔ́ɔlɔ ɲɔ́ɔnnɔn bwée kúun ŋó lé. Íi Ɛnza ndáamantɔ o yé bhá ó ka kɛ́nan i yɛ́ kúun ŋó sáala. Íi sháan koyoongɛ. ²⁰Wáa a fɔ í yɛ́ kó: «A kɛ́nan sháan né lée wé.» ²¹Í tɛ́ɛ fɛ́ kɛ Ɛnza ndá, o ywáaninngee o lɔ́ kúun ŋoo sé tíin ŋo man í táalaa o lɔ.

Yaman óo Ɛnza ɲíinnan

²²O lusɔgbɛ ó, kɛ yaman ó tó bhá ó ɲanndɔ o mán, íi nan bhɔ́ a ɲánle kó kúun ngée ne tɛ́ɛ yé, kaamɔɔndhye ŋólu gbɛɛgbɛɛ lée lo ó kɔ́ɔnnɔn kɛ́ táa. Ɛnza mán táa ní lé. ²³Mantii óo bálika bhɔ́ Ala yɛ́ kɛ búlu ó lashaaya kɛ́ a dí mɔɔn ólu mán ywáa min nɔn, kúun nɔlu bhɔ́ Tibɛliyadi kɛ́nan sé o ywáa ó lɔ́. ²⁴Yaman óo nan yé ko Ɛnza ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu sí tɛ́ yé. O lɔ, íi lo kúun ŋolu kɔ́ɔnnɔn kɛ táa Ɛnza ywáa ɲíin Kapɛnamu.

Lɔ́minfe míin ɲáanmanɲan o díla mɔɔn man

²⁵Íi táa a yé bhá ó ɲan dɔ o man mínngɛ, íi a mánɲaankɛ kó: «Kaamɔɔn, ii nan yánun wáati mínnɛɛn lé lɔ́?»

²⁶Ɛnza ŋé í yawi kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ní káwako mínnu kɛ́ a ɲánla, a tɛ́ɛ né ywáa ɲíinnan o léelu kósɔn, waa áa né ywáa ɲíinnan le ké áa búlu sɔ́ɔ kɛ́ lɔ́ɔ kɛ Fá. ²⁷A kɛ́nan bháala kɛ́ súnman míin twéenan ó kósɔn! Waa súnman min ndɛ́ cáannan, áa bháala kɛ́ ó lé kósɔn, min ŋé ɲáanmanɲan o díla. O lɔ́min ó, mɔɔn Dhyénjɛ ó yáa o di a mán. A Fá Ala wɛ́ɛ a yɛ́ Fáan o tɔɔmansii ó bhyáa a ka.»

²⁸Íi a mánɲaankɛ kó: «Án ngákan kɛ́ mínnɛɛn lé kɛ́, kɛ́ Ala sao bháala o kɛ?»

²⁹Ɛnza ŋé í yawi kó: «Ala é min bhyáashaa, fɔ áa lá ó lá. O lée Ala sao bháala ó lé.» ³⁰Ólu a mánɲaankɛ kó: «Ii sé kɛ káwako mínnɛɛn le kɛ́ kɛ o yáa án nan, ké án ní lá i la? I káa mínnɛɛn lé kɛ́? ³¹Án nvá ólu maannin ŋo lɔɔ dhyɛ́ ó kɔ́ɔnnɔn, óyoo aa fɔ Ala yɛ́ Kitabu o lɔ́ ɲánminman kó: ‹A wɛ́ɛ lɔ́min dí í mán kɛ bhɔ́ sángboo ó lɔ́.› » ³²Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, min ŋé lɔ́min dí a mán kɛ́ bhɔ́ sángboo ó lɔ́, ó tɛ́ Musa lé. Nvá lée búlu bhɛ́ɛ o dí a mán kɛ bhɔ́ sángboo ó lɔ́. ³³Kɛ mansɔɔ Ala é lɔ́min min ndí, kɛ bhɔ́ sángboo ó lɔ́ ó lée ɲáanmanɲan kwaa o lónan dínɲan mɔɔn ólu lɔ́.»

³⁴Íi fɔ Ɛnza ɲɛ́n kó: «Mantii ó, íi ó súnman ŋó dí án mán wáati bɛ́.»

³⁵Ɛnza ngó i mán ko: «Né lée lɔ́minfe ŋó lé min ŋé ɲáanmanɲan ó díla mɔɔn mán. Mɔɔn mínngɛ nán né fɛ́, kɔ́ɔn táa ó tíi o myáan bhée. Mínngɛ lá né lá, jíminnɔɔ táa ó tíi o myáan bhée. ³⁶Ní fɔ a yɛ́ ngó, a wɛ́ɛ ɲé waa a tɛ́ lála né lá. ³⁷Ni nvá kɛ́ mɔɔn óo mɔɔn dí né mán, o yáa nán né fɛ́, né mánfaa bhá o tíi o lɔ́. ³⁸Ní bhɔ́ sángboo ó lɔ́ kɛ́nan dínɲan lɔ́ njébhaa ó sao ó kɛ́ o le kanman, ni ó tɛ́ né man nan ngbú sao ó kanman. ³⁹Né cébhaa ó sao ó mínnɛɛn lé le? A wɛ́ɛ mɔɔn mínnu dí né mán, né kɛ́nan tó ké o sí a túun. Ké ní í bɛ́ lakuun dínɲan labha lo ŋó lá. ⁴⁰Nvá sao o min né kó mɔɔn óo mɔɔn kɛ́ dhyénjɛ o yé tó kɛ la a lá, kó ó tíi ó yáa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ. Né yáa ó lakuun labhano ŋó la.»

⁴¹Kɛ́ta o wáati ó man, Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ í mankomankomanla a yɛ́ ko ó lɔ́, kɛ mansɔɔ a tɛ́ wɛ́ɛ fɔ kó: «Lɔ́minfe míin bhɔ́ sángboo ó lɔ́, oo ne le lé».

⁴²Í tɛ́ɛ fɔ́la kó: «O sán ó lɔ́, Yusufu dhyénjɛ Ɛnza ndɛ́ a? Án ni a Fá lɔ, án no ŋan a mán lɔ! Óo sé kɛ́ fɔ sísan dí lé kó: ‹Ne lée bhɔ́ sángboo ó lɔ?› » ⁴³Ɛnza ŋé kóman ó tá kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Áa lákɔɔkoman ó lábhyaa ɲɔ́ɔn njɛ. ⁴⁴Mɔɔn sí tɛ́ sé kɛ́ nán né fɛ́ ni nvá míin njé o man o tíi o lánan ne man. Ni o tíi o kɛ́nan ne man, né yáa o tíi ó lakuun lónabha ŋó lá. ⁴⁵A sɛ́wɛnin ɲé Céla ólu yɛ́ kitabu ólu kɔ́ɔnnɔn kó: ‹Ala yáa i bɛ́ ládhye.› Sísan, mɔɔn óo mɔɔn kɛ Fá o ta kóman o myɛ́n kɛ́ sɔ́n a tá ó mán, olu bɛ́ nánla né lé man. ⁴⁶Mɔɔn sí ɲan man Fa Ala yé bha, fɔ míin bhɔ́ a fɛ́ yé kɛ́nan, ó lé wɛ́ɛ Fá Ala yé.

⁴⁷Tinɲan in ne ní a fɔ́la a yɛ́ ngó, ni mínngɛ lá né lá, ó tíi ó wɛ́ɛ ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ. ⁴⁸Né lée lɔ́minfe ŋó lé min ŋé ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó dila mɔɔn ólu mán. ⁴⁹A Fá ólu maannin ŋó lɔ́ɔ dhyɛ́ ó kɔ́ɔnnɔn, olu bɛ́ man sayakɛ a? ⁵⁰Waa lɔ́min min ŋé bhɔ́ sángboo ó lɔ́, ni mínngɛ ó lɔ́ɔ, ó tíi o táa sayakɛ fɛ́sɛ fɛ́sɛ.

⁵¹Né lée lɔ́minfe bhɛɛ o lé min ŋe bhɔ́ sángboo ó lɔ́. Ni mɔɔn min ngɛ́ ó lɔ́ɔ, o tíi o yáa tó í ɲánla wáati ó bɛ́. Né káa lɔ́min min ndí, ó lée né Fásisoo ó lé. Ní ɲɛ́ɛ dila ké dínɲan o waa sé kɛ ɲáanmanɲan ó sɔɔ.»

⁵²Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn mánsɔsɔla gbútuukɛ kɛ fɔ kó: «Míin ŋé sé kɛ́ a Fásisoo ó dí án mán díi kɛ́ lɔ́ɔ?»

⁵³Óo kɛ́ mínngɛ, Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ní a mán mɔɔn Dhyénjɛ o Fasisoo ó lɔ́ɔ kɛ́ a yée ó min, a táa ɲáanmanɲan ó sɔ́ɔ. ⁵⁴Ni mɔɔn mínngɛ né Fásisoo ó lɔ́ɔ kɛ né yée ó min, o tíi o yáa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ, né yáa ó tíi ó lakuun lónabha ŋo lá. ⁵⁵Kɛ mansɔɔ né Fásisoo o lɔ́minfemɛɛ lé lé, né yée óo minifemɛɛ lé lé. ⁵⁶Ni mɔɔn mínngɛ né Fásisoo ó lɔ́ɔ kɛ́ né yée ó min, né yáa tó ó tíi ó fɛ́, o tíi o yáa tó né fɛ́. ⁵⁷Óyoo Fá o, mín ŋé i ɲanla, oo ne bhyáashaa, Fá o lée ɲáanmanɲan o di ne man, o bhóo o man, mínngɛ bhálo ne Fási o la, ó tíi o yáa tó i ɲanla ni ne lé. ⁵⁸Lɔ́minfe míin bhɔ́ sángboo ó lɔ́, o lée nin. A Fá ólu lɔ́min min ngɛ dhyɛ́ ó kɔ́ɔnnɔn, tó í bɛ́ɛ sayakɛ, né ni ólu tá ó tɛ́ kéene. Ni mínngɛ o lɔ́minfe ŋo lɔ́ɔ, o tíi o yáa tó í ɲánla wáati ó bɛ́.» ⁵⁹Ɛnza ŋé mɔɔn ólu kala ni kóman míinnu lé sɛ́ɛbho ŋó kɔ́ɔnnɔn Kapɛnamu o lée wé.

Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye ŋo lɔ́lu í kwɔ́sɛɛla

⁶⁰O kóman ólu myɛnnin ngwɔ́, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu shɛ́ɛman ŋé a lámyaan kɛ́ fɔ kó: «A yɛ́ kóman míinnu a gbɛ́ɛ lɛ́! Yɛ́ɛtii sé kɛ́ sɔ́n ó man?» ⁶¹Ɛnza ŋé a lɔ ŋóo a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu í mankomankomanla a yɛ́ kóman o kósɔn mínngɛ, aa í mánɲaankɛ kó: «Ó kóman o wɛɛ bháa a lɔ a? ⁶²Tó ni a kɛ mɔɔn Dhyénjɛ ó yɛ́ɛtɔ o yé a tɛɛ ywáa min nɔn kɔɔ kɛ táa yénɔn, a kaa kɛ díle o lɔ? ⁶³Ní Sɛnnɛnyanin ŋó lée ɲáanmanɲan o díla mɔɔn man, ni ó tɛ́, ni a kɛ tó Fásisoo ó tá ó mán, o tɛ́ fósi lé. Né wɛ́ɛ kóman mínnu fɔ a yɛ́, ó lée Ni óni ɲáanmanɲan o lé. ⁶⁴Waa lɔ́lu é a cɛ́man mínnu tɛ́ lála o kóman olu lá.» Kanbiini kó olu lámyaanwaati ó man, Ɛnza ndɛ́ɛ ó tii ólu lɔ. Mín ndɛ́ káa a lo mɔɔn ólu bhóo, a tɛ́ɛ ó lɔ kɛ́ bhá. ⁶⁵Ɛnza ŋé fɔ í kwɔ́ kó: «O lé kósɔn ní fɔ́la a yɛ́ ngó mɔɔn sí tɛ́ sé kɛ́nan né man ni nvá man o sé o dí o tíi o man.»

⁶⁶Kɛ ta ó wáati ó man, a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu shɛ́ɛman ŋe í kwɔ́sɛɛ, í tɛ́ tɛ bhyáala a kwɔ́ bhée. ⁶⁷O lɔ́, Ɛnza ŋé a yɛ́ céladhye ndá ni fyáa ólu mánɲaankɛ kó: «Álee lu wɛ́, ale tɛ fɛ́ kɛ táa a?» ⁶⁸Simɔn Piyɛli é a yawi kó: «Mantii o, án ngɛ́ɛ tɛ́ɛ yɛ́ɛtii kwɔ? Mɔɔn ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔla íle yɛ́ kóman ó léelu bhaaka lɔ́. ⁶⁹Án ngwɛ́nnin ŋwɛ́ɛn lá i lá, án ŋwɛ́ɛn lɔ ŋóo ii Ala yɛ́ mɔɔn sɛ́nnɛnyanin ŋó í lé le lé.» ⁷⁰Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Né le mán mɔɔn tá ni fyáa lɔ́tɔnmɔn ŋan? O bɛ́ kwɔ́, mɔɔn kée ŋé a cɛ́man min ŋé Sɔtaannan mɔɔn lé.» ⁷¹O kóman ó kúnngbaanin ndɛ́ɛ Simɔn Sikaliyɔti dhyénjɛ Zudasi lé mán, ó min ndɛ́ɛ kaamɔɔndhye ndá ni fyáa ó lɔ́ lé, min ndɛ́ káa Ɛnza no mɔɔn ólu bhóo.

Ɛnza bhádhye ŋólu man la a lá

¹O kwɔ́, Ɛnza ŋé Galile fán ŋó lɔ́yaala. A tɛ́ tɛ́ fɛ́ kɛ táa Zude fán ŋó fɛ́, kɛ mansɔɔ o ywáa ó lɔ Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ fɛ́ kɛ́ a Fáa. ²O bɛ́ kwɔ́, Yawudhyaa ólu yɛ́ gbákɔɔsii fɛ́ti o tɛ wɛ́ɛ sunɲan kɛ bhá, ³a lɔ́ɔnin ŋólu fɔ a yɛ́ kó: «Bhɔ́ yánun kɛ táa Zude, ké íi káwako mínnu kɛla ke i yɛ kaamɔɔndhye ŋólu a o yé. ⁴Ní ii fɛ́ ké mɔɔn ólu a i lɔ, i kɛ́nan i yɛ́ kó olu kɛ́ loo nɔn. Ii káwako olu kɛ́la ɲánminman, táa i yɛ́ɛ yáa dínɲan la.»

⁵O wáati ó lɔ a bhádhye ŋólu yɛ́ɛman lá a lá. ⁶Ɛnza ŋé í yawi kó: «Né yɛ́ wáati ó man sé bhá. Ale kwɛ́nnin, wáati o bɛ́ káɲin álee lu mán. ⁷Ale kwɛ́nnin ndɛ́ sé kɛ gbéya dínɲan mɔɔn ólu yɛ́. Waa né kwɛ́nnin ŋan gbó í yɛ́, kɛ mansɔɔ íi kóyoo mín ngɛla ní o le fɔ́la i yɛ. ⁸Ále a táa o fɛ́ti ó man, né kwɛ́nnin mánfaa táa, kɛ mansɔɔ míin nan kɛ né yɛ́ wáati o le o man sé bhá.» ⁹O kóman ólu fɔnin ngwɔ, aa tó Galile mala o lɔ.

Ɛnza ŋé mɔɔn ólu kalanan Gbakɔɔsii fɛ́ti ó mán

¹⁰Waa a bhádhye ŋolu táanin ngwɔ́ fɛ́ti ó mán Jude, aa sháa ó tá, a man sɔ́n ké mɔɔn lɔ a a yé. Aa táa lóo ne lɔ.

¹¹Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ Ɛnza ywáa ɲíinnan fɛ́ti kɛ wáati ó lɔ́. I tɛ́ɛ fɔ́la kó: «Aa mín ne sa?» ¹²Mɔɔn ólu tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn mánsɔsɔla gbútuukɛ a kósɔn. Lɔ́lu kó mɔɔnbhɛɛ lée a lé, waa lɔ́lu kó yaman o kunnɔncaanbhaa lée a le. ¹³Waa mɔɔn sí man sé kɛ́ ó fɔ i kánnanyɛɛnin né, kɛ mansɔɔ i tɛ́ɛ sháannan Yawudhyaa ólu ɲɛ́n.

¹⁴Kɛ í tó fɛ́ti ó cɛ́man, Ɛnza ŋe táa Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn kɛ́ lámyaan kɛ́ mɔɔn ólu kála. ¹⁵Yawudhyaa ólu káwakoya kóyoo ŋo man, íi tɛ́ɛ fɔ́la kó: «Áa kɛ́ díi kɛ́ kɛ́ lɔnikɛbhaa lé tá, a lo mán kaa ngɛ mɔɔn sí fɛ́ ó.» ¹⁶Ɛnza ŋé í yawi kó: «Ní mɔɔn ólu kalanan kó mínnu lá, ó mán bhɔ́ né fɛ́ yé, óo bhɔ́ njébhaa óle fɛ́ yé. ¹⁷Mɔɔn míin fɛ́ kɛ́ Ala sao ó kɛ́, o tíi ó yáa a lɔgbɛ óo né yɛ́ kaa ŋó bhɔ́la Ala lé fɛ́ yé, wáman ni aa bhɔ́ ne gbú lé lɔ. ¹⁸Mɔɔn míin ŋé á yɛ́ɛ kó fɔ́la, óo a gbú tándolaa lé ɲíinnan. Waa míin a cébhaa ó kó fɔ́la, ké bwóɲan a lá o ka, ó lée tinɲanfɔbhaa o lé, nánmaan fósi tɛ́ ó tíi o yɛ kóman ólu lɔ́. ¹⁹Musa lé man sɛ́liya ó dí a mán a? Waa a sí tɛ́ ó sɛliya ó manfála. Mínnɛɛn lé kósɔn áa fɛ́ kɛ́ né Fáa?» ²⁰Mɔɔn ólu a yawi kó: «I lée Lámansatɔ lé lé. Yɛ́ɛtii é fɛ́ kɛ́ í Fáa?»

²¹Ɛnza ŋé í yawi kó: «Né wɛ́ɛ kawako kée né kɛ, o lé wɛ́ɛ a bɛ́ kɔ́ɔnnɔn bhá. ²²Musa é kɛ́ɛn ó sɛliya ó fɔ a yɛ́ waa a man í lámyaan Musa mán, aa i lamyaan án bhyɛ́man ó léelu man. Sísan, aa a dhyé ŋólu bhɔ́la kɛ́ɛnlɔ lɔnwɛɛnlilo ŋo man. ²³Kɛ mɔɔn bhɔ kɛ́ɛnlɔ lɔnwɛɛnlilo ŋo man, ni ó tɛ́ Musa yɛ́ sɛliya ó cáannan, mínnɛɛn le kósɔn áa mwɛ́nnɛnla né mán kó né wɛ́ɛ mɔɔn lákɛɛnya lɔnwɛɛnlilo ŋo man? ²⁴A kɛ́nan mɔɔn o mánfɛɛ kɛ a yɛ kíti o tɛɛ, waa a yɛ kíti o téenin ŋán kɛ.»

Ɛnza née Kísibhaa ó lé a?

²⁵Yeluzalɛmuka lɔ́lu tɛ́ɛ fɔ́la kó: «Í tɛ́ cɛ míin né ɲíinnan ke íi a Fáa a? ²⁶Áa a mánfɛɛ ale lée kómanla bɛ́ ɲanla ni í ló ndɛ́ fósi fɔ́la a yɛ́. Bháa án ɲɛn ɲɛ́nmɔɔn ólu wɛɛ a lɔ́ sísan kó tinɲan in ne ale lée Kílisi ó lé a? ²⁷Án ngwɛnnin ŋan míin bhɔ́laa o lɔ. Kɛ mansɔɔ ni Kílisi ó kɛ́nan, mɔɔn mánfaa ó bhɔ́laa o lɔ́.»

²⁸O sán ó lɔ Ɛnza ndɛ́ɛ mɔɔn ólu kalanan Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn, aa i yawi kó: «Tinɲan in ne, aa né lɔ, aa mɔ́laa o lɔ! Waa né man nan yɛ́ɛ mán. Njébhaa ó lée tinɲan o tii ó lé, a man ó lɔ. ²⁹Waa né ŋa a lɔ kɛ mansɔɔ ní bhɔ́ ale lé fɛ́ yé, ale lée né cé.»

³⁰O wáati ó lɔ́, í tɛ́ɛ fɛ́ kɛ́ a myáan, waa mɔɔn sí man sé kɛ í bhóola a ká, kɛ mansɔɔ a yɛ́ wáati ó tɛ́ mán sé bhá. ³¹O bɛ́ kwɔ́, yaman ó cɛ́man, shɛ́ɛman ŋé lá a lá, olu tɛ́ɛ fɔ́la kó: «Ni Kílisi ó kɛ́nan wáati min nɔn, o yáa káwako gbɛ́ɛlu kɛ́ kɛ tínmin cɛ míin ndá ó ka ŋan?»

Mɔɔn olu Ala bhatobhomba ó kunnansiibhaa olu bhyáala kɛ́ Ɛnza myaan

³²Mɔɔn ólu tɛ́ɛ Ɛnza ɲɛn kó ó mankomankomanla yaman ó cɛ́man fɔ kɛ́ táa bhyáa Falizɛn ŋólu tóo o man. Ólu ni faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu Ala bhatobhomba kúnnansiibhaa ólu bhyáa ko íi táa Ɛnza myaan. ³³Ɛnza ŋe fɔ yaman ó yɛ́ kó: «Wáati dɔ́ɔnin ne wɛ́ɛ tó né káa mínngɛ ní a lé, ó kwɔ́, né yáa ngwɔ́sɛɛ njébhaa ó fɛ́ yé. ³⁴Á yáa né ywáa ɲíin kɛ́ kwée, a mánfaa né yé. Kɛ mansɔɔ né kɛ́ɛ tɛ́ɛ ywáa min nɔn, a táa sé kɛ́ táa yénɔn.»

³⁵Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ fɔ́la ɲɔ́ɔn njɛ kó: «Míin ngáa sé kɛ́ táa ywáa mínnɛɛn le lɔ́ tó án ngáa a ywáa ɲíin kɛ́ dɛ́sɛ? Mɔɔn mínnu ɲɛ́nzɛnnin yé Gɛlɛki ólu cɛ́man, a kɛ́ɛ tɛ́ɛ o léelu fɛ́ kɛ́ síya gbɛ́ɛlu kála ŋan? ³⁶A wɛ́ɛ fɔ kó: ‹Áa káa né ywáa ɲíin kɛ́ kwée, á mánfaa né yé,› óni ‹né kɛ́ɛ tɛ́ɛ ywáa min nɔn, áa mánfaa sé táala yénɔn›. O kɔ́ɔ oo mínnɛɛn lé?»

Ɛnza ŋe Ní Sɛnnɛnyanin ŋo laheli tála

³⁷Súnmannalo fɛ́ti ó lónabha ŋó lá, míin ŋé lómba ó lé, Ɛnza ŋé i lɔ́ kɛ́ fɔ yaman ó yɛ́ kó: «Ni jíminnɔɔ é mɔɔn minnan, ó tíi o wáa nan né man kɛ́ jí min. ³⁸Ni mɔɔn min ngɛ́ lá né lá, jí miin ɲáanmanɲan o díla o yáa wée kɛ bhɔ́ o tíi o yóso o lɔ óo bhá jí, óyoo a sɛ́wɛnin ɲé Ala yɛ Kitabu o lɔ́ ɲanminman.» ³⁹Mɔɔn mínnu káa lá a lá, olu yáa Ní Sɛnnɛnyanin ŋó sɔ́ɔ, a tɛ́ɛ ó lé kó fɔ́la. Ní Sɛnnɛnyanin ŋó tɛ́man dí otun bhá kɛ mansɔɔ Ɛnza ndɛ́ man bwóɲan sɔ́ɔ bhá.

Yaman ó í lɔ́taanan Ɛnza ngosɔn

⁴⁰Lɔ́lu Ɛnza ɲɛn kóman ólu myɛ́n mínngɛ, olu tɛ́ɛ fɔ́la yaman ó cɛ́man kó: «Tinɲan in ne, míin née Célaba ó lé.» ⁴¹Lɔ́lu kó: «Kílisi o lée ni.» Waa lɔ́lu kó: «Kílisi o kákan né kɛ́ bhɔ́ Galile le a? ⁴²A man fɔ Ala yɛ Kitabu o lɔ́ kó Kílisi o káa bhɔ́ mansacɛ Laula bhɔ́nzɔ ŋo le lɔ́ a? Óni ko a káa bhɔ́ Bɛtelɛmu lé, min ŋe Laula wóo só o lé.» ⁴³Yaman óo i lɔtaa Ɛnza ngosɔn o ɲan o le man. ⁴⁴Mɔɔn lɔ́lu tɛ́ɛ fɛ́ kɛ́ a myáan, waa olu sí man sé kɛ́ í bhóola a ká.

Yawudhyaa kúnndii olu yɛ yósolagbɛya o

⁴⁵Ala bhatobhomba o kúnnansiibhaa ólu í kwɔ́sɛɛ kɛ́ táa faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu, óni Falizɛn ŋólu sáala. Íi í mánɲaankɛ kó: «Mínnɛɛn le kósɔn a mán nan ni a lé?» ⁴⁶Íi í yawi kó: «Hɛɛ! Mɔɔn si man kóman bha óo cɛ míin ni!» ⁴⁷Falizɛn ŋólu i mánɲaankɛ kó: «Aa a yɛ́ɛ lábhyaa tó áa a lánɛɛn ngɛɛ? ⁴⁸Án ɲɛn ɲɛ́nmɔɔn ólu, wáman Falizɛn ŋólu cɛ́man, yɛ́ɛtii lá a lá? ⁴⁹Yaman min ŋwɛ́ɛn la a lá, olu man Musa yɛ́ sɛliya ólu lɔ́! Olu dáannin née.»

⁵⁰Nikodɛmu míin táa Ɛnza nvɛ́ ló nɔ la, tó áa Falizɛn ŋo lɔ́ lé, óo fɔ kó: ⁵¹«Kɛ kéeɲan ni án ɲɛn sɛliya ó lé, án ni sé kɛ́ kíti bé mɔɔn lɔ ka ni an man o tíi o lákan ŋó lɔ́myɛn bha ŋan? Ní a kɛ́ko ólu manlɔ bha ŋan?» ⁵²Íi o yawi kó: «Ílee Galileka lé lé a? Ala yɛ Kitabu o mánfɛɛ cɛ́ɛne, i yáa yé kó Céla sí man bhɔ́ Galile.»

⁵³[O kwɔ, bɛ́ɛ i wíi kée ngée kɛ táa a bhóo lúman.

Musokaanngɛlaa ó yɛ́ kó ó

¹O kwɔ́, Ɛnza ŋé táa Olivye sun ŋo tii ó ka. ²Sɔ́ɔman jónan o la, aa í kwɔ́sɛɛ kɛ́nan Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn. Yaman o tɛ́ɛ nánla a sáala mínngɛ, aa i síi tó kɛ í kála.

³Sɛliya kaamɔɔn ólu ni Falizɛn ŋólu muso lɔ myáan ɲɔnmɔɔnya kɛlaa lɔ́ kɛ́nan a lé yaman ó cɛ́man ⁴kɛ Ɛnza mánɲaankɛ kó: «Kaamɔɔn, muso míin myaannin ɲé ɲɔnmɔɔnya le mán ni cɛ lɔ́ lé. ⁵Musa é fɔ Sɛliya ó lɔ́ kó, án ni o muso súu ólu bwó káwaguun nan kɛ́ i Fáa. Ile wɛ́, ile kó díi lé?»

⁶Íi Ɛnza bwó ó kóman ó lá ké íi sé kɛ́ a myaan a gbú lákan ŋo kósɔn. Waa Ɛnza ŋe í bíin tó kɛ́ sɛ́wɛli kɛ́ lúuman a bhóokwɛɛnnin ŋó lá. ⁷Íi tó a mánɲaankɛla mínngɛ, Ɛnza ŋe i wíi kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Ni mɔɔn mínngɛ kɛ a cɛ́man tó a mán yúumu kɛ́ kéene bhá, ó tíi o waa kawa jónan o lafii muso míin man.»

⁸Aa wɛɛ o fɔ́la mínngɛ, aa i bíin í kwɔ́ tó kɛ́ sɛ́wɛli kɛ́ lúuman. ⁹Oo fɔ í yɛ́ mínngɛ, kɛ́ta i bɛ́ lɔ́ cɔ́ɔnba ólu mán kɛ yíi, í bɛ́ɛ bhɔ́ a tɔ́ɔfɛ kée ngée, kɛ́ táa, kɛ́ muso ó kée ndo ni Ɛnza ne, muso o lɔnin ŋe tó a lɔlaa kée ŋó lɔ. ¹⁰Ɛnza ŋe i wíi, kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Muso ó, í wɛɛ táa min ne? Mɔɔn sí mán kíti bé i ka ŋan?» ¹¹Muso o a yawi kó: «Mɔɔn sí, Mantii ó.» Ɛnza ngó: «Né lo mánfaa kíti bé i ka. Táa, waa i kɛ́nan yúumu kɛ́ bhée.»]

Ɛnza née dínɲan kɛ́ɛnɲan ó lé

¹²Ɛnza ŋé kóman yaman ó yɛ́ í kwɔ́ kó: «Né lée dínɲan kɛ́ɛnɲan ó lé. Ní mɔɔn mínngɛ sɔ́n né mán, o tíi o táa táamankɛ diwi o lɔ́. A yáa tó kɛ́ɛnɲan o lɔ́ miin ɲáanmanɲan o díla a man.» ¹³O lɔ́, Falizɛn ŋólu fɔ a yɛ́ kó: «Ii i yɛ́ɛ lé kó fɔ́la sísan ngɛ́ɛ, tinɲan tɛ́ i yɛ́ kóman ó lɔ́.» ¹⁴Ɛnza ŋé í yawi kó: «Ní yɛ́ɛ le kó fɔ́la, ní tinɲan lé fɔ́la, kɛ mansɔɔ ní mɔ́laa o lɔ kɛ́ ndáalaa o lɔ. Waa ale mán né bhɔ́laa o lɔ, a lo man ndáalaa o lɔ. ¹⁵Ale kwɛ́nnin ŋé mɔɔn ólu ta kiti o tɛ́ɛla kɛ́ kéeɲan Adamandhyeɲan ó lɔ́. Né tɛ́ mɔɔn sí ta kíti tɛ́ɛla. ¹⁶Waa né kɛ́ kíti tɛ́ɛ mɔɔn min nga, o kiti o lée tinɲan o lé. Kɛ mansɔɔ né kée ndɛ́ ó kɛ́la. Nvá míin njé né ni o lée o kɛla. ¹⁷A sɛ́wɛnin ɲé a yɛ́ sɛliya ó lɔ́ kó, ni mɔɔn fyáa kɛ ko min nzɛ́ɛya ladi, ko o lée tinɲan o lé. ¹⁸Ní yɛ́ɛ sɛ́ɛya ladi lá, óni Fá míin né cé, óo né sɛ́ɛya lé.» ¹⁹Íi a mánɲaankɛ kó: «I Fá óo mín?» Ɛnza ŋé í yawi kó: «A mán né lɔ, a lo mán Nvá lɔ. Ní a tɛ́ɛ né lɔ, a tɛ́ɛnan Nvá lɔ.»

²⁰Ywáa miin Ala bhatobhomba o kɔɔnnɔn tó íi a kíila kó sɔ́ɔta bhyáalaa o, aa kóman míinnu fɔ o ywáa ó lé lɔ́, o sán ó lɔ a tɛ́ɛ mɔɔn ólu kalanan. Mɔɔn sí man sé kɛ́ a myaan, kɛ mansɔɔ a yɛ́ wáati ó tɛ́man sé bhá.

Ɛnza ŋé a táako o fɔ́la a Fá tɔ́ɔ fɛ́

²¹Ɛnza ŋé fɔ yaman ó yɛ́ í kwɔ́ kó: «Né yáa táa, a yáa né ywáa ɲíin kɛ́ dɛ́sɛ, a yáa sayakɛ a yɛ́ yúumu ólu lɔ́. Né kɛ́ɛ tɛ́ɛ ywáa min nɔn, a táa sé kɛ́ táa yé.»

²²O lɔ́, Yawudhyaa ólu fɔ kó: «Kɛ́dhyaa aa a fɛ́ kɛ́ a yɛ́ɛ Fáa lé wé, kɛ mansɔɔ aa fɔ́la kó ale kɛ́ɛ tɛ́ɛ ywáa min nɔn, kó án née táa sé kɛ́ táa yénɔn.»

²³Ɛnza ŋé í yawi kó: «Á lée lúukolo o tá mɔɔn le lé, waa née bhɔ́la sángboo óle lɔ́. Á lée dínɲan mɔɔn le lé. Waa, né tɛ́ dínɲan mɔɔn lé. ²⁴O le kósɔn ní fɔ́la a yɛ́ ngó a yáa sayakɛ a yɛ́ yúumu ólu lɔ́. Né kó née min ne, ní ále mán lá ó lá, a yáa sayakɛ a yɛ́ yúumu ólu lɔ́.» ²⁵O lɔ́, íi a mánɲaankɛ kó: «I lée yɛ́ɛtii lé?» Ɛnza ŋé í yawi kó: «Kanbiini a lámyaan ó lɔ́, ni mɔɔn mín né man ó fɔ ó lábhyaa. ²⁶Kóman shɛ́ɛman ŋé nvɛ́ kɛ fɔ a yɛ a yɛ ko ó lɔ́, óni kɛ́ a yáayii. Né cébhaa ó lée tinɲantii ó lé, né wɛ́ɛ min myɛ́n ale lá, ní ó lé fɔ́la mɔɔn ólu yɛ́.»

²⁷Í mán sé kɛ́ bhɔ́ a ɲánle kó aa a Fá Ala lé kó fɔ́la í yɛ́. ²⁸O lɔ́, Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Ní a kɛ mɔɔn Dhyénjɛ ó kɔ́ɔtanin ɲé wáati min nɔn, ní mín né, a yáa o lɔ, óyoo né tɛ́ fósi kɛ́la yɛ́ɛman. Nvá é ngála minnan, ní ó lé fɔ́la. ²⁹Mɔɔn míin né cé óo né fɛ́. A mán né tó ngéenan, kɛ mansɔɔ min ŋan dí a yɛ́, ní o lé kɛ́la sán bɛ́.»

³⁰A tɛ́ɛ kómanla cé mínngɛ, mɔɔn shɛ́ɛman ŋé lá a lá.

Ɛnza ni Yawudhyaa ólu ɲɔ́ɔn mánsɔsɔla

³¹Yawudhyaa ɲɛnmɔɔn mínnuu lá Ɛnza nán, Ɛnza ŋe fɔ olu yɛ́ kó: «Ní a kɛ́ né yɛ́ kóman ó labhato, ké aa ɲɛn kaamɔɔndhye nu lé tinɲan in ne. ³²O lɔ́, a yáa tinɲan ó lɔ, o tinɲan ó lé káa a kɛ́ hɔ́lɔ ne.»

³³Íi a yawi kó: «Án ni Bulaaman bhɔ́nzɔ né lé. Án man lɛɛ kɛ́ kɛ́ mɔɔn sí yɛ yɔ né. Ii sé kɛ́ fɔ díi kó án ngáa kɛ́ hɔ́lɔ né?»

³⁴Ɛnza ŋé í yawi kó: «Tinɲan in ne ni fɔ́la a yɛ́ ngó, mɔɔn óo mɔɔn é yúumu kɛ́la, o tíi oo yúumu ó yɛ́ yɔ ne lé. ³⁵Yɔ ŋó tɛ tóla a kúnndii ó yɛ́ lú o man san bɛ́, waa a kúnndii ó dhyé ŋó tóla lú o man sán bɛ́. ³⁶Sísan, ni Ala Dhyénjɛ ó kɛ́ a hɔ́lɔɲan, ké a wɛ́ɛ kɛ́ hɔ́lɔ láfanin ne. ³⁷Ní a lɔ óyoo áa Bulaaman bhɔ́nzɔ ne lé. Waa né yɛ́ kóman ó tɛ́ lónan a yóso lɔ́, o le kósɔn áa né Fáalaa ɲíinnan. ³⁸Né wɛ́ɛ min yé Nvá Ala fɛ́ yé, ní ó lé fɔ́la a yɛ́. Waa a wɛ́ɛ min myɛ́n a Fá lá, aa ó lé kɛla.»

³⁹Íi a yawi kó: «Án nvá é Bulaaman lé lé.» Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Ní a Fá tɛ́ɛkɛ Bulaaman lé, a tɛ́ɛnan a kɛ́ kó olu ɲɔ́ɔn ngɛ. ⁴⁰Ní tinɲan kóman min myɛ́n Ala fɛ́ yé, né wɛ́ɛ ó bɛ́ fɔ a yɛ́. Sísan áa né Fáalaa lé ɲíinnan, waa Bulaaman mán ó ɲɔ́ɔn ngɛ. ⁴¹Áa a Fá olu tá kɛ́ko ó lé kɛla.»

Íi a yawi kó: «An née tɛ́ ɲɔnmɔɔndhye ne lɛ́! Fá kée née án móo o lée Ala lé.»

⁴²Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Ní Ala tɛ́ɛkɛ a Fá lé, né ko tɛ́ɛnan dhyáa a yɛ́, kɛ mansɔɔ ní bhɔ́ Ala lé fɛ́ yé kɛ́nan. Né man nan yɛ́ɛman. Ala lée né cé. ⁴³Ní mínnu fɔ́la a yɛ́, mínnɛɛn la a tɛ́ bhɔ́la ó ɲánle? Kɛ mansɔɔ a tɛ́ sɔ́nnan kɛ́ ɲɛ́n kóman olu lɔ́myɛn. ⁴⁴A Fá ó Sɔtaannan lé lé. A lo ŋé a fɛ́ kɛ́ ále sao o lé kɛ́. Kabiini dínɲan lámyaanwaati ó man, kɛ́ mɔɔn ó ní o bhɔ́, ó lée kɛ́ a sao ó lé. A man sɔ́n fɛ́sɛ fɛ́sɛ kɛ́ tinɲan ó fɔ, kɛ mansɔɔ tinɲan tɛ́ a fɛ. Ní a kɛ kóman óo kóman fɔ, o bɛ́ kɛ́la fwɔnɲan lé lé, kɛ mansɔɔ, fwɔ́ɲanfɔ lée a lé, a légbu lé lo ŋé fwɔnɲan ó Fá lé. ⁴⁵Né kwɛnnin, née tinɲan ó fɔ́la mínngɛ, o le kósɔn lɔ tɛ́ lála né lá. ⁴⁶A cɛ́man yɛ́ɛtii sé kɛ́ a fɔ́ kó né wɛ́ɛ yúumu kɛ́? Né kɛ tinɲan ó fɔ a yɛ́, mínnɛɛn lé kósɔn a tɛ́ lála né lá? ⁴⁷Mɔɔn mín ŋé Ala yɛ́ mɔɔn o lé, o tíi ó Ala yɛ́ kóman o lɔmyɛnnan. Á lée tɛ́ Ala yɛ́ mɔɔn lú lé mínngɛ, o lé kósɔn a tɛ́ sɔ́nnan kɛ́ né lɔ́myɛn.»

Ɛnza ŋan bwɔ́ Bulaaman le

⁴⁸Yawudhyaa ólu a yawi kó: «Án ŋwɛ́ɛn min nvɔ, tinɲan gbú lée o le. Ii Samalika lé lé, ii Lámansatɔ lé le.» ⁴⁹Ɛnza ŋé í yawi kó: «Né tɛ́ Lámansatɔ lé lɛ́, kunnanwee ŋó Nvá lé ta lé, waa áa a mán kɛ́ né lɔɔya. ⁵⁰Ó yɛ́ɛ bɛ́ kwɔ, né tɛ́ yɛ́ɛ ta kunnanwee ŋó ɲíinnan. Mɔɔn kée ŋe yé, míin bwóɲan dila né mán, tó kɛ kíti ó tɛ́ɛ. ⁵¹Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ni mɔɔn mín ngɛ́ né yɛ́ kóman ó bháto, ó tíi ó táa sayakɛ fɛ́sɛ fɛ́sɛ!»

⁵²O lɔ́, Yawudhyaa ólu fɔ a yɛ́ kó: «Sísan ngwɛnnin, án ŋwɛ́ɛn lɔ ŋóo ii Lámansatɔ lé lé tinɲan in ne! Bulaaman wɛ́ɛ sayakɛ, Céla ólu wɛ́ɛ sayakɛ. Ile kó ni mɔɔn mínngɛ íle yɛ́ kóman o bháto, kó ó tíi ó mánfaa sayakɛ fɛ́sɛ fɛ́sɛ! ⁵³Án Nvá Bulaaman min ŋwɛ́ɛn sayakɛ, ile a físaa o lé a? Céla ólu wɛ́ɛ sayakɛ, i lée í yɛ́ɛ yacesiila yɛ́ne lé lé?»

⁵⁴Ɛnza ŋé í yawi kó: «Ni né kɛ yɛ́ɛ tando, o tándoli ó táa fósi ɲán. Nvá lée tandola. A kó, kó o min ŋé a yɛ́ Ala ó lé. ⁵⁵Waa a lo mán a lɔ. Né kwɛ́nnin ŋan a lɔ. Ni né kɛ́ fɔ ngó mán a lɔ, ké án bɛ́ wɛ́ɛ kɛ́ kéene, ké né wɛ́ɛ kɛ́ fwɔ́ɲanfɔ lé. Wáa, ní a lɔ, ní a yɛ́ kóman ó bhátola. ⁵⁶A Fá Bulaaman tɛ́ɛ nisɔdhyaa o lɔ, kɛ mansɔɔ aa í míli kó a yáa né ta tée ó yé. A lo ŋé a yé, o nisɔdhyaa óo a wasa.»

⁵⁷Yawudhyaa ólu kó: «Ile sísa ó man sánɲin bíloolu bhɔ́ bhá, i lo ngó ko ii Bulaaman yé!»

⁵⁸Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, sannin Bulaaman a wóo, né tɛ́ɛ yé.»

⁵⁹O kóman olu kwɔ, íi káwaguun njɛ kó í káa Ɛnza bwó, waa aa í lóonaankɛ kɛ́ bhɔ́ Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn.

Ɛnza ŋé cɛfyoondɔ lɔ́ ɲán lákala

¹Ɛnza ndíminndɔ óo cɛ lɔ́ yé min ŋe wóo fyóo ne. ²Kaamɔɔndhye ŋólu Ɛnza mánɲaankɛ kó: «Kaamɔɔn, mínnɛɛn le kósɔn cɛ míin ŋe wóo fyóoɲan lɔ́? Ale gbú ta yúumu ó kósɔn ŋan, wáman a mwɛ́ɛnbhaa ólu ta o?»

³Ɛnza ŋé í yawi kó: «Ale ta yáacɛ o tɛ́, a mwɛ́ɛnbhaa ólu ta yáacɛ o tɛ́. Wáa óo kɛ́ lé, ké Ala tá sébhaaya o waa yáa ale sɔ́ɔbu lá. ⁴Tée óo máannan wáati min nɔn, án ngákan kɛ án njébhaa o yɛ bháala ó kɛ́ o wáati o le lɔ́. Ni sú o kɛ́ kwó, mɔɔn si tɛ́ sé kɛ bháala kɛ́ bhée. ⁵Kɛ́ né tó dínɲan lɔ́, né lée dínɲan tá kɛ́ɛnɲan ó lé.»

⁶Ɛnza ŋé ó kóman ólu fɔ kɛ́ wɛ́ɛ mínngɛ, aa í láji bwɔ́ lúuman kɛ́ ó bhɔɔ dɔ́ɔnin ŋó lwée kɛ́ o gbóo cɛfyoondɔ ó ɲán o man ⁷kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Táa i ɲán o kwó Silowe jí jáan ó lɔ́.» Silowe kɔ́ɔ ó tɔ́ɔ kó céladhye. Fyóondɔ ó táa i ɲán o kwó yé, a kwɔ́sɛɛtɔ ó, a tɛ́ɛ yéli kɛ́la.

⁸A siiɲɔɔn olu óni a lɔmaa mínnu tɛ́ɛ a lɔ kɔ́ɔ fáanlɛɛ kófɔ ó man, ólu nan a yé, íi fɔ kó: «Cɛ min ndɛ́ɛ í síila yánun kɛ́ dɛ́lili kɛ́, ó tɛ́ míin ne a?» ⁹Lɔ́lu kó ale lée wé. Lɔ́lu kó ale tɛ́ o le, ko i bhɔ́nin ŋé ɲɔ́ɔnnan lé. Wáa cɛ ó kó: «Né lée wé.» ¹⁰Íi a mánɲaankɛ kó: «Tó, i ɲán óo í láka dí lé?» ¹¹Aa i yawi kó: «Íi cɛ min ngíila kó Ɛnza, ó lée bhɔɔ o lwée kɛ́ ó gbóo ɲán ó man kó ndáa ɲán o kwó Silowe jí ó lɔ́. Ní táa ɲán o kwó, né ɲán óo í láka.» ¹²Íi a mánɲaankɛ kó: «Aa mín?» Aa í yawi kó mán lɔ.

Falizɛn ŋólu fyóonjɛ o kɛ́ɛnyanin ŋo manɲaankɛ lá

¹³Cɛ min ndɛ́ɛ fyóo né, íi ó myáan kɛ́ táa ó lé Falizɛn ŋólu saala. ¹⁴Waa Yawudhyaa olu yɛ́ lɔnwɛɛnlilo ŋo lé tɛ́ɛ wé Ɛnza ŋé bhɔɔ ó lwée kɛ́ cɛ ó ɲán o láka ó lo ŋo lé lá. ¹⁵Falizɛn ŋólu cɛ ó mánɲaankɛ kó i ɲán oo i láka dí lé. Aa í yawi kó: «Aa bhɔɔ o lé gbóo ɲán ó man, ní ɲán o kwó, ní yéli kɛ́la sísan.»

¹⁶Falizɛn ŋó lɔ́lu a fɔ kó: «O cɛ ó tɛ́ lɔnwɛɛnlilo ŋó bhátola. O sán ó lɔ́, a mán bhɔ́ Ala fɛ́ yé.» Waa lɔ́lu kó: «Yuumutɔ é sé kɛ́ káwako míin ɲɔ́ɔn ngɛ́ a?» O ywáa ó lɔ́, í yɛ́ kóman óo fwɔ́ ɲɔ́ɔn ngwɔ́ tó íi i lɔtaa.

¹⁷Íi cɛ ó mánɲaankɛ i kwɔ́ kó: «Cɛ míin i ɲán ó lákanin, í lée mínnɛɛn lé fɔ́la a yɛ́ kó o lɔ́?» Aa í yawi kó: «Cɛ ó Céla lé lé.» ¹⁸O bɛ́ kwɔ́, Yawudhyaa ólu mán sɔ́n kɛ́ la a lá kó cɛ ó tɛ́ɛ fyóo né le kɔ́ɔ, fɔ íi a mwɛ́ɛnbhaa ólu kíi ¹⁹kɛ í mánɲaankɛ kó: «A wóodhye née cɛ míin né a? Áa wóo fyóo né le a? Aa kɛ́ díi tó aa yéli kɛ́la sísan?» ²⁰A mwɛ́ɛnbhaa ólu í yawi kó: «Án ngwɛ́nnin a lɔ́ ŋóo án dhyé née wé, a fyóondɔ lée wóo. ²¹Waa a ɲán ó lákako ó, án ndɛ́ fósi lɔ́ o lɔ́. Mɔɔn míin a ɲán o láka án ndɛ́ o lɔ, áa a gbú mánɲaankɛ o lá, dhyémuu tɛ́ a lé bhée, aa sé kɛ́ ó ɲánfɔ a yɛ́.» ²²A mwɛ́ɛnbhaa ólu ó fɔ kɛ mansɔɔ i tɛ́ɛ sháannan Yawudhyaa ólu ɲɛ́n. I tɛ́ wɛ́ɛ bhyɛ lɔ́ kó ni mɔɔn óo mɔɔn kɛ́ fɔ kó Ɛnza née Kílisi o lé, kó ó tíi o táa lo kaangɛbho ŋó kɔ́ɔnnɔn bhée. ²³O kósɔn, a mwɛ́ɛnbhaa ólu fɔ́ ko íi a gbú mánɲaankɛ, kó dhyémuu tɛ́ a lé bhée.

²⁴Cɛ min ndɛ́ɛ fyóo ne Falizɛn ŋólu cɛ ó kíi i kwɔ́ kɛ́ fɔ a yɛ́ kó áa Ala kunnanwee: «Án ni a lɔ ŋóo i ɲán ó lákabhaa óo yuumutɔ lé lé. Tinɲan o fɔ án ɲɛ́n Ala ɲánkɔɔ.» ²⁵Aa í yawi kó: «Né kwɛ́nnin mán lɔ ni yuumutɔ lée a lé lɛ́! Ní kó kéene lɔ, né tɛ́ɛ fyóo né lé, waa sísan ní yéli kɛla.»

²⁶Íi a mánɲaankɛ kó: «Aa mínnɛɛn lé kɛ́ í lá? Aa i ɲán ó láka dí lé?» ²⁷Cɛ óo i yawi kó: «Ŋwɛ́ɛn ó ɲánfɔ a yɛ́ kɔ́ɔ, a mán í tóomanlɔ nɔ́n. Mínnɛɛn le kósɔn áa fɛ́ kɛ́ ó kóman kée ŋó lɔ́myɛn í kwɔ́? Bháanin á lée fɛ́ kɛ́ kɛ́ a yɛ́ kaamɔɔndhye ne a?»

²⁸Falizɛn ŋólu a lámyaan kɛ́ cɛ ó nɛɛn, íi fɔ a yɛ́ kó: «Ile lée a yɛ́ kaamɔɔndhye ne. Án née kwɛnnin ŋé Musa ta kaamɔɔndhye ne lé. ²⁹Án ni a lɔ ŋóo Ala é kóman Musa yɛ́. Waa míin ni, án mán ó bhɔ́laa lɔ́.»

³⁰Cɛ óo fɔ i yɛ́ kó: «Aa, ó lée káwako ó lé. A mán a bhɔ́laa o lɔ waa a wɛ́ɛ né ɲán ó láka. ³¹Án ngwɛ́nnin ŋan lɔ ŋóo Ala tɛ́ yuumutɔ ó yɛ́ bhátoli ó yawila. Wáa mɔɔn míin sháannan Ala ɲɛ́n tó aa a sao ó kɛ́la, aa ó lé yawila. ³²Án mán myɛ́n bhá kó mɔɔn míin wóo fyóoɲan lɔ́, kó lɔ́ wɛ́ɛ ó ɲán o láka. ³³Ni cɛ míin ndɛ́man bhɔ́ Ala fɛ́ yé, a tɛ mánfaa sé fósi kɛla.» ³⁴Íi fɔ a yɛ́ kó: «Ile kɛ́ tá i wóowaati ó mán ile gbútuu o bɛ́ɛ wóo yúumu o lé lɔ, tó ii nán i lɔ́ yánun kó ii án ngálanan!» Ii a gbɛ́ kɛ́ a lábhɔ kɛ́ɛnman.

Yɛ́ɛtii lú é fyóondɔ gbú o lé?

³⁵Ɛnza ŋé a myɛ́n ko í wɛ́ɛ a gbɛ́ mínngɛ, aa nan a labhyɛ. Aa a mánɲaankɛ kó: «I wɛ́ɛ lá mɔɔn Dhyénjɛ ó lá a?» ³⁶Cɛ ó a yawi kó: «Mantii ó, yɛ́ɛtii é wé, ké ní lá a lá?» ³⁷Ɛnza ngó: «I wɛ́ɛ a yé kɛ́ bhá. Ale lée kómanla i yɛ́ nín.» ³⁸Cɛ ó kó: «Né o. Wɛ́ɛ lá i lá Mantii ó.» Aa i kúnmɛɛn nɔ́kɛɛ Ɛnza ngɔ́ɔ.

³⁹O kwɔ́, Ɛnza ngó: «Née nan dínɲan míin nɔn kíti o le kósɔn. O lɔ, mínnu ɲán tɛ́ yéli kɛ́la, ké olu ɲán o a í láka. Min núu yéli kɛ́la, ké olu a kɛ fyóo ne.» ⁴⁰Falizɛn mínnu tɛ́ɛ ni a lé o ywáa ó lɔ́ ólu a yɛ́ kóman ó myɛ́n, íi a mánɲaankɛ kó: «Án née fyóo né lé a?» ⁴¹Ɛnza ŋé í yawi kó: «Ní a tɛ́ɛ kɛ́ fyóo né, yúumu tɛ́ táa kɛ́ a man. Waa áa fɔ́la mínngɛ kó aa yéli kɛ́la, o kósɔn, a hálakinin ɲé wáati o bɛ́.»

Sáa ólu mangbɛngbɛmaabhɛɛ ó

¹Ɛnza ngó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ni mɔɔn min mán lo wɛ́ɛ ó lá ó fɛ́, fɔ kɛ́ í gbán kɛ́ lo Fán gbɛ́ɛ fɛ́, o tíi óo so ne lé, so née wé. ²Waa min ŋé lónan wɛ́ɛ o lá ó fɛ́, ó tíi o lée saa ólu mangbɛngbɛmaa ó lé. ³Lá ó kunnansiibhaa óo lá ó láka a lé le yɛ́. Saa ólu a kómankan ŋó myɛ́nnan, min núu a tá lé, aa ólu kíila í tɔ́ɔla kée ngée kɛ́ bhɔ́ ni íle kɛ́ɛnman. ⁴Ní a kɛ́ bhɔ́ ni a tá ólu bɛ́ lé kɛ́ɛnman kɛ́ bhá, aa i bhyáa i ɲɛ́n, tó saa ólu i bhyáa a kwɔ́, kɛ mansɔɔ íi a kómankan ŋó lɔ. ⁵I mánfaa bhyáa mɔɔn gbɛ́ɛ kwɔ́ fɛ́sɛ fɛ́sɛ, waa i káa bwée o tíi o ɲɛ́n ne, kɛ mansɔɔ i man a kómankan ŋó lɔ́.»

⁶Ɛnza ŋé ó saanan ó lá í yɛ́. Waa, i mán bhɔ́ o ɲánle.

Ɛnza née saa ólu mangbɛngbɛmaabhɛɛ ó lé

⁷Ɛnza ŋé fɔ ikwɔ kó: «Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, saa ólu lónan lá min nvɛ́ wɛ́ɛ ó kɔ́ɔnnɔn, né lée o la o le. ⁸Mínnuu nán né ɲɛ́n, olu bɛ́ɛ so, óni bénganikɛbhaa lé le. Waa saa ólu man a lɔ́myɛn. ⁹Né lée lonaa ó lé. Ní mɔɔn min ngɛ́ tínmin né fɛ́ kɛ lo, ó tíi o yáa kísi. O yáa lo, kɛ́ bhɔ́, ó lo yáa a yɛ́ súnman ó sɔ́ɔ. ¹⁰So ŋó kwɛ́nnin ndɛ́ nánla fósi kósɔn ní soɲan ní mɔɔn fáa ni cáanni kɛ tɛ. Née nan lé ké mɔɔn ólu a ɲáanmanɲan o sɔ́ɔ fɔ kɛ́ wasa.

¹¹Né lée saa ólu mangbɛngbɛmaabhɛɛ ó lé. Sáa ólu mangbɛngbɛmaa bhɛ́ɛ oo a ní ó dila a yɛ́ saa ólu kósɔn. ¹²Wáa bháalakɛdhye míin bháala o kɛ́la wɛ́ɛ o kósɔn tó a tá tɛ́ sáa ólu lé, ni ó kɛ wála ó nantɔ o yé, aa saa ólu tóla yénɔn lé, kɛ́ bwée. Tó wála óo saa olu láman láman myaan, tó kɛ saa ólu ɲɛ́nnzɛn. ¹³Bháalakɛdhye ŋo bwéela le, kɛ mansɔɔ wɛ́ɛɲiinmaa lée o lé, saa ólu hánmin ndɛ́ a lá. ¹⁴Né lée saa ólu mangbɛngbɛmaa bhɛ́ɛbhɛɛ ó lé. Ní ɲɛ́n saa ólu lɔ, ɲɛ́n saa ólu a nɔ. ¹⁵O lɔ́, ní Nvá lɔ, Nvá lo ŋan nɔ. Ni ní ó dila ɲɛ́n saa ólu kósɔn. ¹⁶Saa gbɛ́ɛlu móo mínnu tɛ́ wɛ́ɛ míin ngɔ́ɔnnɔn. Fɔ ní nan ólu lé le. I yáa ngómankan ŋó myɛ́n. I bɛ́ yáa kɛ́ sɛ́ɛ kée nɔn, óni mangbɛngbɛmaa kée ngwɔ́.

¹⁷Ní dí Nvá yɛ́, kɛ mansɔɔ, née ní ó díla kɛ sayakɛ tó kɛ́ a sɔ́ɔ kokwaakɛ. ¹⁸Mɔɔn sí tɛ́ se né ní ó bhɔ́la, né gbú lée a dila. Sé é né yɛ́ kɛ́ a dí, sé lo ŋé né yɛ́ kɛ́ a tá í kwɔ́. Ni o sɛliya o sɔɔ Nvá Ala lé fɛ.»

¹⁹O kóman ólu nan Yawudhyaa ólu Fála ɲɔɔn nan í kwɔ́. ²⁰Í shɛ́ɛman ndɛ́ɛ fɔ́la kó: «Lámansatɔ lée wé, Fá lée a lɔ́, an ni a lɔ́myɛnnan mínnɛɛn le kósɔn?» ²¹Lɔ́lu kó: «A yɛ́ kóman ólu tɛ́ Lámansatɔ kóman lé lɛ́! Lámansatɔ ó sé kɛ́ fyóondɔ ó ɲán o láka a?»

Yawudhyaa ólu í bá Ɛnza nɔn

²²Ala bhatobhomba ó ɲánlagbɛ ó tɛ́ɛ kɛ́la Yeluzalɛmu sa ŋóo sa, nɛ́nnɛnba ko wáati ó lɔ́. ²³Ala bhatobhomba o lona ó ywáa míin kíila kó Swɛmannan yɛ́ gbáta ó Ɛnza ndɛ́ɛ yáala yáala lá yé. ²⁴Yawudhyaa ólu táa a lámiin tó kɛ́ a mánɲaankɛ kó: «Ii wáati mínnɛɛn lé mánkɔɔnnan tó kɛ́ tinɲan o fɔ án ɲɛ́n? Ni kɛ́ kɛ́ óyoo ile lée Kílisi o lé, o fɔ án ɲɛ́n kɛ́ á gbɛ́.» ²⁵Ɛnza ŋé í yawi kó: «Né wɛ́ɛ ó fɔ a yɛ́ kɛ́ bhá, waa a tɛ́ lála né lá. O bɛ́ kwɔ́, ní ko mínnu kɛ́la Nvá tɔ́ɔla, o bɛ́ɛ né sɛ́ɛya ládila. ²⁶A tɛ́ lála né lá kɛ mansɔɔ ále tɛ́ ɲɛ́n saa sɛ́ɛ ó lɔ́. ²⁷Ní ɲɛ́n saa ólu lɔ́, ólu ngómankan ŋó myɛ́nnan, olu bhyáala ne kwɔ́. ²⁸Né lo ŋé ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó dila í mán. Í táa hálaki fɛ́sɛ fɛ́sɛ, mɔɔn sí tɛ́ sé kɛ́ í bwási móo lɔ. ²⁹Nvá é mín dí né mán, o a bwó fé ŋó bɛ́ lé. Mɔɔn si lo ndɛ́ yé míin sé kɛ́ fé nɔ bwási Fá o bhóolɔ. ³⁰Né ni Nvá é kéene lé.»

³¹Yawudhyaa ólu i wíi íkwɔ kɛ́ káwaguun ŋólu cɛ ko í káa a bwó. ³²O lɔ, Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Né wɛ́ɛ kóbhɛɛ shɛ́ɛman ngɛ Nvá bhaaka lɔ, áa ólu yé. Áa fɛ́ kɛ́ né bwó o mínnɛɛn le kósɔn?» ³³Yawudhyaa ólu a yawi kó: «Án mán fɔ ngo án ngáa i bwó kóbhɛɛ kɛnin ŋó léelu kósɔn nɛ, waa án ní fɛ́ kɛ́ í bwó i kɛ́ko kée ne kósɔn, kɛ mansɔɔ i wɛ́ɛ Ala tɔ́ɔ o cáan. Kɛ mansɔɔ ile Adamandhye ŋo, í lée i yɛ́ɛkɛla Ala lé!»

³⁴Ɛnza ŋé í yawi kó: «A sɛ́wɛnin yé a yɛ́ sɛliya o Kitabu ó kɔ́ɔnnɔn ko Ala ko: Áa bhátofe néelu lé.³⁵Ala yɛ́ kóman o tɛ́ɛ fɔ́la mínnu yɛ́ a tɛ́ɛ olu kíila ko bhátofe. Án ni lɔ ŋóo min ŋwɛ́ɛn sɛwɛ Ala yɛ́ Kitabu o kɔɔnnɔn o tɛ́ sé kɛ yɛ́ɛman, ³⁶Nvá é mɔɔn mín bhɔ́ kɛ́ a cé dínɲan ó kɔ́ɔnnɔn, a kó ó mánko: ‹I wɛ́ɛ Ala tɔ́ɔ o cáan.› Kɛ mansɔɔ né wɛ́ɛ fɔ ngó ní Ala Dhyénjɛ le. ³⁷Ni á kɛ́ kɛ́ ké ndɛ́ Nvá tá kó olu kɛ́la, a kɛ́nan lá né lá. ³⁸Wáa ní ó kɛ́la, o bɛ́ kwɔ́, a tɛ́ lála né lá. Sísan, ní bháala mínnu kɛ́la, áa lá olu lá, ké áa sé kɛ́ lɔ ŋóo né ni Nvá é kéene.»

³⁹O lɔ́, í tɛ́ɛ fɛ́ kɛ́ a myáan íkwɔ wáa aa i yɛ́ɛ bwɔ́si í bhóo.

⁴⁰Yaya tɛ́ wɛ́ɛ mɔɔn bátize ó lámyaan Zuludɛn bháji ó kwɔ́man ywáa min nɔn, Ɛnza ŋé i kwɔ́sɛɛ íkwɔ kɛ́ táa tó o ywáa ó lɔ́. ⁴¹Mɔɔn shɛ́ɛman ŋé táa a sáala. Í tɛ́ɛ fɔ́la kó: «Yaya kwɛ́nnin mán káwako fósi kɛ́, wáa aa min nvɔ cɛ miin ŋan kó ó lɔ́, o bɛ́ wɛ́ɛ kɛ́ tinɲan lé.» ⁴²Mɔɔn shɛ́ɛman ŋé lá Ɛnza nan o ywáa ó lɔ́.

Laza ta sáyako ó

¹Cɛ lɔ́ yangalotɔ tɛ́ɛ Betani a tɔ́ɔ kó Laza, Mwɛnyamu ni a bhádhyemuso Mati yɛ só ó lá. ²Ale Mwɛnyamu lée látikɔlɔ o bwó Mantii Ɛnza nzé ŋo ka tó kɛ́ a kúnzhe ó ta kɛ́ a jɔsi, óle bhádhyemannjɛ Laza lé tɛ́manngɛnnɛn. ³A bhádhyemuso fyáa olu mɔɔn bhyáa kɛ́ táa fɔ Ɛnza ɲɛ́n kó: «Mantii ó, i twáanva mánngɛnnɛn.»

⁴Ɛnza ŋé í yɛ́ kóman ó myɛ́n mínngɛ, aa fɔ kó: «Yangalo míin ndɛ́ a sáta lé, waa óo kɛ́ le ké Ala a i kunnanwee óni Ala Dhyénjɛ o á tando.»

⁵Mati, ni a bhádhyemuso o, óni Laza ko tɛ́ɛ dí Ɛnza ɲɛ́n. ⁶Waa aa Laza yɛ yangalo kó ó myɛ́n mínngɛ, a tɛ́ɛ ywáa min nɔn, aa tée fyáa kɛ́ yénɔn íkwɔ. ⁷O kwɔ́, aa fɔ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu yɛ́ ko: «Án ni án ngwɔ́sɛɛ Zude mala ó lɔ́.» ⁸A yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu fɔ a yɛ́ kó: «Kaamɔɔn, Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ fɛ́ kɛ́ í bwó káwaguun nan yénɔn o mán myɛ́n bhá, ii fɛ́ ké án ní án ngwɔ́sɛɛ yénɔn a?» ⁹Ɛnza ŋé í yawi kó: «Lɛ́ɛlɛ tá ni fyáa le tɛ́ tée kée ŋó kɔ́ɔnnɔn a? Mɔɔn min ngɛ́ kɛ́ táaman kɛ́la tée lɔ́, o tɛ́ i sénanta la, kɛ mansɔɔ aa yéli kɛ́la tée ó bhaaka lɔ́, ¹⁰wáa, ni mɔɔn lɔ́ kɛ́ kɛ́ táaman kɛ́la sú o lɔ́, óo í sénanta la le, kɛ mansɔɔ a tɛ́ yéli kɛ́la.»

¹¹O kóman ó bɛ́ fɔnin ŋo kwɔ́, aa fɔ í yɛ́ kó: «Án ndwáanva Laza wɛ́ɛ sunnɔɔnkɛ, waa né kɛ́ɛ tɛ́ɛ a lákuun.» ¹²Kaamɔɔndhye ŋolu fɔ a yɛ́ kó: «Mantii ó, ni a wɛ́ɛ sunnɔɔnkɛ, ó kɔɔ ó tɔ́ɔ kó a yáa kɛ́ɛnya.» ¹³Ɛnza ndɛ́ɛ Laza yɛ sáyako ó lé fɔ́la, waa kaamɔɔndhye ŋólu tɛ́ɛ i milila kó a tɛ́ɛ kómanla sunnɔɔn gbú lé ka. ¹⁴O kwɔ, Ɛnza ŋé fɔ kɛ́ gbɛ́ i yɛ́ kó: «Laza wɛ́ɛ sayakɛ, ¹⁵né kɛ kɛ́bhɛɛya o yénɔn, ó lée dhyáa né yɛ́, óle kósɔn, ké aa sé kɛ́ í yéesii ne lá. Án ndáa a fɛ́ yé.» ¹⁶O lɔ́, Tomasi min ndɔ́ɔ kó Fyaanin, óo fɔ kaamɔɔndhye ŋó tɔ́ ólu yɛ́ ko: «Án ndáa yénɔn ké án bɛ́ a sayakɛ ɲɔ́ɔn nvɛ́.»

Ɛnza née ɲáanmanɲan o lé

¹⁷Ɛnza ŋé nan mínngɛ Betani, oo kɛ́ ké Laza sú ó tɛ wɛ́ɛ tée náannin kɛ́ kábulu ó kɔɔnnɔn. ¹⁸Betani ni Yeluzalɛmu cɛ ó tɛ́ tɛ tínminnan kilo sawa ka. ¹⁹Yawudhyaa shɛ́ɛman ndɛ́ wɛ́ɛ táa Betani ké íi Mati ni Mwɛnyamu yéesii i bhádhyemannjɛ o yɛ sáyako ó lɔ́.

²⁰Mati o a myɛ́n mínngɛ kó Ɛnza ŋé nánla, aa táa a labhyɛ. Oo kɛ́ ké Mwɛnyamu síinin ŋé bhó ŋó kɔ́ɔnnɔn. ²¹Mati é fɔ Ɛnza ɲɛ́n kó: «Mantii ó, ní i tɛ́ɛ kɛ́ yánun, né bhádhyemannjɛ o tɛ́ mánfaa sayakɛ. ²²Wáa yáanin ní né lánin ŋé a lá kó ile kɛ fé ŋóo fé ngófɔ Ala yɛ́, a yáa o dí i man.» ²³Ɛnza ŋé a yawi kó: «I bhádhyemannjɛ ó yáa kúun.» ²⁴Mati é fɔ a yɛ́ íkwɔ kó: «Ní a lɔ ŋóo a yáa kúun dínɲan labhalo ŋó la.»

²⁵Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Né lée su ólu lákuunnan, ni ní ó dila, ni mɔɔn min ngɛ́ lá né lá yáanin o tíi o kɛ́ sayakɛ, o yáa ɲáanmanɲan. ²⁶Óni mɔɔn óo mɔɔn kɛ́ kɛ́ í ɲánla, ni a lánin ŋé né lá, a táa sayakɛ fɛ́sɛ fɛ́sɛ. I lánin yé o lá a?» ²⁷Mati é a yawi kó: «Ɔɔn Mantii ó, né lánin yé o lá kó ile lée Kílisi o lé, Ala Dhyénjɛ, min ngákan kɛ́nan dínɲan lɔ́.»

Ɛnza ŋé kási lá Laza yɛ saya o kósɔn

²⁸Aa ó kóman ólu fɔ kɛ́ wɛ́ɛ mínngɛ, aa táa a lɔ́ɔmuso Mwɛnyamu kíi lóonɔn kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Kaamɔɔn ó wɛ́ɛ nan, áa i kíila.» ²⁹Mwɛnyamu é ó myɛ́n mínngɛ, aa í lateeya kɛ́ í wíi kɛ́ táa Ɛnza nzáala. ³⁰O wáati ó lɔ Ɛnza ndɛ́man lo só ó kɔ́ɔnnɔn bhá. Mati é a labhyɛ ywáa min nɔn, a tɛ́ɛ ó ywáa o le lɔ́. ³¹Yawudhyaa mínnu tɛ́ɛ ni Mwɛnyamu lé bhó ŋó kɔ́ɔnnɔn kɛ́ a yéesii, ólu a yé mínngɛ ké a wɛ́ɛ í lateeya kɛ i wíi kɛ́ bhɔ́, ólu i bhyáa a kwɔ́. I tɛ́ɛ í milila kó a kɛɛ tɛ́ɛ kábulu ywáa o le lɔ́ kɛ́ kásikɛ.

³²Ɛnza ndɛ́ɛ ywáa min nɔn Mwɛnyamu é nan sé o ywáa o lɔ mínngɛ kɛ a yé, aa í kúnmɛɛn nɔ́kɛɛ a kɔɔ kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Mantii ó, ni ile tɛ́ɛkɛ yánun, né bhádhyemannjɛ o tɛ́ mánfaa sayakɛ.» ³³Ɛnza ŋé ale ni Yawudhyaa ólu kasitɔ o yé mínngɛ, oo a nílafin, kɛ́ a hákii o ɲáanmin. ³⁴Aa í mánɲaankɛ kó: «Áa a su lo ywáa mínnɛɛn lé lɔ́?» I kó: «Mantii ó, nan ii táa a ywáa ó mánfɛɛ.»

³⁵Ɛnza ŋé kásikɛ. ³⁶O lɔ, Yawudhyaa mínnu tɛ́ɛ yé, ólu fɔ kó a twáanva gbú lé tɛ́ɛ a lé lɛ́. ³⁷Waa lɔ́lu fɔ kó: «Ale min wɛ́ɛ fyóo ŋó ɲán olu láka, a tɛ tɛ́ sé kɛ́ a kɛ́ ké Laza kɛ́nan sayakɛ a?»

Ɛnza ŋé Laza lakuunnan

³⁸Ɛnza níla é fín íkwɔ, aa táa kábulu ywáa ó lɔ. Kábulu ó tɛ́ɛ káwa jáan lɔ lé lɔ́, íi káwagbuba lɔ́ lé ta kɛ́ a latuun. ³⁹Ɛnza ŋé fɔ kó íi káwagbuba ó bhɔ́ kábulu ó lá lá. Cɛ min wɛ́ɛ sayakɛ, ó bhádhyemuso Mati é fɔ a yɛ́ kó: «Mantii ó, a swáan wɛɛ bhɔ́ sísan, kɛ mansɔɔ a sú ó lonin ŋwɛ́ɛn tée náannin bhɔ.»

⁴⁰Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Né mán a fɔ i yɛ́ ngó ni lánanya é í lɔ́, ngó í yáa Ala ta sébhaaya ó yé a?»

⁴¹Íi káwagbuba ó bhɔ́ yé, o kwɔ́ Ɛnza ŋé í ɲán láyɛɛ sáman kɛ́ fɔ kó: «Nvá, ní bálika bhɔ́la i yɛ́ kɛ mansɔɔ i wɛ́ɛ né yawi. ⁴²Ní lɔ ŋóo ii né yawila wáati ó bɛ́, wáa ní ó fɔ́la le ké mɔɔn mínnu né lámiin nan, olu a lá a lá kó íle lée né cé.»

⁴³Aa ó kóman o fɔ kɛ́ wɛ́ɛ mínngɛ, áa í kánnanwii kɛ fɔ kó: «Laza, í wíi kɛ́ bhɔ́!»

⁴⁴Laza min ndɛ́ wɛ́ɛ sayakɛ, óo kúun kɛ́ bhɔ́ kábulu ó lɔ́. Féngbɛ tɛ́ɛn ŋo míninminin ndɛ́ɛ a bhóo óni a se ŋo man, óni kɛ féngbɛ lɔ́ tá kɛ a kún ŋo mánsili o lá. Ɛnza ŋé fɔ mɔɔn olu yɛ́ kó: «Áa a fwée ké aa táa.»

Mɔɔn olu fɛ́ kɛ́ Ɛnza nváa

Matiyu 26.1-5; Maki 14.1-2; Luka 22.1-2

⁴⁵Yawudhyaa mínnu tɛ́ wɛ́ɛ nan Mwɛnyamu fɛ́ yé, olu Ɛnza ɲɛn kókɛnin ŋó yé mínngɛ, olu shɛ́ɛman ŋé lá a lá. ⁴⁶Wáa lɔ́lu táa Falizɛn ŋólu fɛ́ yé, Ɛnza ŋé kó min ngɛ́, kɛ ó lɔ́sɔɔ í yɛ́. ⁴⁷Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu ni Falizɛn ŋólu ɲɔ́ɔnɲe kɛ, kɛ́ fɔ kó: «Án ngáa mínnɛɛn lé kɛ́? Kɛ mansɔɔ cɛ míin ŋé káwako shɛ́ɛman ngɛ́la. ⁴⁸Ni án ngɛ́ a tó yé ni a kɛ́ táa ɲɛ́n, mɔɔn bɛ́ yáa la a lá, o bhóo ó mán, Lomɛnka ólu yáa nan kɛ́ án ɲɛ́n ywáa sɛ́nnɛnyanin ŋó cé óni kɛ́ án síya o lábe.»

⁴⁹Mɔɔn kée ndɛ́ɛ í cɛ́man min ndɔ́ɔ ko Kayife ó lé tɛ́ɛ faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba o lé o sá ŋó la, óo fɔ í yɛ́ kó: «Ále man fósi lɔ. ⁵⁰Ale mán lɔ kó mɔɔn kée ngákan kɛ sayakɛ yamaan ó kósɔn ké án ndá síya o bɛ́ kɛ́nan hálaki, kó o waa físaa a?» ⁵¹O kóman ó mán bhɔ́ a gbú lɔ, o sá ŋó la, ale lé tɛ́ɛ faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó lé, a tɛ́ɛ célayakoman lé fɔ́la kó Ɛnza ngákan kɛ́ sayakɛ Yawudhyaa ólu síya o kósɔn. ⁵²O tɛ́ tɛ kɛ́la i yɛ́ síya gbɛ́ɛgbɛɛ ó kósɔn, waa Ala dhyé ŋólu mínnu ɲɛ́nnzɛnnin yé, ké aa sé kɛ́ ólu ládhyɛ.

⁵³Kɛ a ta o lo ŋo man, Yawudhyaa kúnndii olu bhyɛ a mán ko í káa a Fáa. ⁵⁴A tɛ tɛ́ sɔ́nnan kɛ́ táa Yawudhyaa ólu cɛ́man bhée. O lé kósɔn Ɛnza ŋé táa dhyɛ́ ó Fán nɔ́ fɛ́ só lɔ́ lá min ndɔ́ɔ kó Efalayimu. Ale ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu tó o ywáa ó lɔ́.

⁵⁵O wáati ó lɔ́, Yawudhyaa ólu ta Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ ló ŋó tɛ́ wɛ́ɛ sé. Mɔɔn shɛ́ɛman ndɛ́ɛ bhɔ́la sódhyenin ŋólu la kɛ́nan Yeluzalɛmu kɛ́ i yɛ́ɛ sɛ́nnɛnya kɛ́ kéeɲan ní í yɛ́ laanan óle. ⁵⁶Mɔɔn olu tɛ́ɛ Ɛnza ywáa ɲíinnan. Kɛ í tó Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn, íi fɔ ɲɔ́ɔn ɲɛ́n kó mínnɛɛn wɛ́ɛ kɛ, bháa a mánfaa nan fɛ́ti míin man an? ⁵⁷Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu ni Falizɛn ŋólu tɛ́ wɛ́ɛ tɔ́ nɔ síi kó ni mɔɔn mínngɛ Ɛnza ywáa lɔ, ko íi a ywáa yáa í lá, ké íi táa a myáan.

Mwɛnyamu é látikɔlɔ bwɔ́nan Ɛnza nzé nga

Matiyu 26.6-13; Maki 14.3-9

¹Tée wɔ́ɔlɔ le tɛ́ wɛ́ɛ tó ke Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ ó a se, Ɛnza ŋé táa Betani, Laza fɛso a tɛ́ wɛ́ɛ min nzayakɛnin nákuun. ²O ywáa ó lɔ, íi Ɛnza nvánnan kɛ. Mati lé tɛ́ɛ súnman ŋó dila i mán. Laza tɛ́ɛ lɔ́minkɛbhaa ólu cɛ́man. ³Mwɛnyamu é latikɔlɔ sɔɔn gbɛ́ɛ ŋó litili tálanjɛ ta. Aa ó bwɔ́ Ɛnza nze ŋó ka, kɛ́ wɛ́ɛ kɛ́ a kúnzhe o ta kɛ́ a se ŋó jɔ́si, latikɔlɔ o swáan óo bhó ŋó myáan. ⁴Zudasi Sikaliyɔti, min ŋe Ɛnza ɲɛn kaamɔɔndhye ŋó lɔ́ le, ó min ngáa a lo bhóolɔ, óo fɔ kó: ⁵«Mínnɛɛn le kósɔn an man latikɔlɔ míin nvéle? An ndɛ́ɛ nan wɛ́ɛgbannan ngɛnmɛn sáwa sɔɔ a lɔ, an ndɛ́ɛ se kɛ o wɛ́ɛ o dí bhóokoo ŋólu mán.» ⁶A tɛ́ɛ ó kóman ó fɔ́la lé cé, ɲɔ́ɔntɛ Fáannda ŋólu hínnɛn tɛ́ tɛ a lɔ, waa so né tɛ́ɛ a lé. Ale lé tɛ́ɛ í yɛ́ wɛ́ɛ ó mala lá, ni wɛ́ɛ min ngɛ́ di a man kó aa o mala, aa ó kɛ a yɛ́ɛ ta le. ⁷Waa Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Muso ó tó hɛ́lɛ lɔ, a wɛ́ɛ látikɔlɔ ó kɛ́ né ka, né sú lo ngó o le kósɔn. ⁸Ále ní bhóokoo ŋólu yáa kɛ́ kéene yánun wáati o bɛ́ lɔ, wáa né ní ále táa kɛ́ kéene yánun wáati o bɛ́ lɔ.»

Yawudhyaa kúnndii ólu fɛ́ kɛ Laza Fáa

⁹Yawudhyaa ólu shɛ́ɛman ndɛ́ wɛ́ɛ myɛ́n kó Ɛnza ŋé Betani mínngɛ, íi a lámyaan kɛ́nan yénɔn, í tɛ́ tɛ nánla Ɛnza ngée ngósɔn, wáa i tɛ́ɛ nánla Ɛnza ni Laza le kósɔn, a tɛ́ wɛ́ɛ min nákuun su ŋolu cɛ́man. ¹⁰O lɔ, faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii o fɔ kó Laza kákan né kɛ́ fáa. ¹¹Kɛ mansɔɔ Laza lé kósɔn Yawudhyaa ólu shɛ́ɛman é bhɔ́ í kwɔ́ kɛ́ lá Ɛnza nan.

Ɛnza ŋé lónan Yeluzalɛmu

Matiyu 21.1-11; Maki 11.1-11; Luka 19.28-40

¹²O lusɔgbɛ ó, yamanba min ndɛ́ɛ nánla fɛ́ti ó man, ólu myɛ́n kó Ɛnza ŋé nánla Yeluzalɛmu. ¹³Íi gáanimbuu ólu tɛ́ɛ kɛ́ bhɔ́ kɛ́ táa a labhyɛ, í tɛ́ɛ gbáanan kɛ́ fɔ kó:

«Ozana mɔɔn min ŋé nánla Mantii o tɔ́ɔla,

tando é ó yɛ́, Izalayɛli yɛ mansacɛ ó.»

¹⁴Ɛnza ŋé sofɛɛnin gbée nɔ sɔ́ɔ kɛ i yɛ́ɛ ó ka óyoo a fɔnin yé Ala yɛ Kitabu ó lɔ ɲánminman kó:

¹⁵Siyɔn dhyémuso12.15 Ala bhatobhomba ó lɔ́nin ndɛ́ɛ tii mínnga Yeluzalɛmu, o lé tɔ́ɔ tɛɛ kó Siyɔn. O le kósɔn lɔ́lu tɛ́ɛ Yeluzalɛmu kíila ko Siyɔn.a kɛ́nan sháan,

í yɛ́ mansacɛ ó nantɔ o mánfɛɛ nin,

a síinin yé sofɛɛnin gbée ŋo kwɔ́lɔ.

¹⁶O kó ó kɛ́ wáati ó lɔ, kaamɔɔndhye ŋólu mán bhɔ́ o ɲánle, waa Ala é Ɛnza bwóɲan mínngɛ, í hákii é tó yíila o ka kó ó kóman ólu tɛ́ wɛ́ɛ sɛ́wɛ ale lé kósɔn. O lé wɛ́ɛ kɛ́ a yɛ́.

¹⁷Ɛnza ŋé Laza min ngíi kɛ́ lábhɔ kábulu ó kɔ́ɔnnɔn, kɛ lákuun kɛ bhɔ́ sú olu cɛ́man, oo kɛ mɔɔn mínnu ɲanla, olu o sɛ́ɛya o ladi. ¹⁸Yaman tɛ́ɛ a labhyɛnan kɛ mansɔɔ í tɛ́wɛɛ myɛ́n kó a wɛ́ɛ ó káwako kɛ́.

¹⁹Falizɛn ŋólu tɛ́ɛ fɔ́la ɲɔ́ɔn ɲɛ́n kó: «Áa a mánfɛɛ a tɛ́ sé kɛ́ fósi kɛ́ cɛ miin nan bhée, mɔɔn bɛ́ lée í bhyáala a kwɔ́».

Gɛlɛki lɔ́lu fɛ́ kɛ́ Ɛnza yé

²⁰Gɛlɛki lɔ́lu tɛ́ wɛ́ɛ nan fɛ́ti ó mán ké íi Ala bháto. ²¹Olu táa Filipu fɛ́ yé míin bhɔ́la Bɛtisayida, Galile mala ó lɔ, kɛ́ a dɛ́li kó: «Ngáamɔɔn, án ni fɛ́ kɛ́ Ɛnza ɲé.»

²²Filipu é táa o fɔ Andele yɛ́, í fyáa ó bɛ́ táa o fɔ Ɛnza ɲɛ́n. ²³Ɛnza ŋé í yawi kó: «Mɔɔn Dhyénjɛ ó kákan kɛ́ bwóɲan sɔ́ɔ wáati min nɔn, ó lé wɛ́ɛ sé ní. ²⁴Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ni sí ó mán twée lúukolo ó lɔ, a le kée née tóla, waa ni a kɛ́ twée, aa i fɛ́ɛ, ó lɔ aa sé kɛ́ dhyé nzhɛ́ɛman ngɛ́. ²⁵Mɔɔn min ní o waa dí a yɛ́, ó tíi o yáa bɔɔn a ní o lɔ, waa ni mɔɔn min ndɛ́ a ní ó yacesiila dínɲan míin nɔn, ó tíi o yáa a ní ó sɔ́ɔ ko kwáa kɛ, kɛ ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ. ²⁶Ni mɔɔn míin fɛ́ kɛ́ bháala kɛ́ né yɛ́, o tíi o kákan ne kɛ bhyáa né kwɔ́, née ywáa min nɔn, né yɛ́ bháalakɛdhye ŋólu káa kɛ́ o ywáa o le lɔ́. Ní mɔɔn mínngɛ bháala kɛ́ né yɛ́, Nvá yáa bwóɲan lá ó tíi o ka.»

Ɛnza ŋé a sayako o fɔ́la

²⁷«Sísan né ní ó tɔ́lɔnin yé, né káa mínnɛɛn lé fɔ? Nvá, ŋwɛ́ɛn fɔ ngó ii né bwási ó wáati ó tɔ́lɔya ó mán a? Wáa né nankun ŋó lée wé. ²⁸Nvá, i gbú tɔ́ɔ ó a bwóɲan!» O wáati ó yɛ́ɛ lɔ, kómankan nɔ é bhɔ́ sángboo ó lɔ́, kɛ́ fɔ kó: «Né wɛ́ɛ a bwóɲan, né yáa wɛ́ɛ kɛ́ a bwóɲan íkwɔ.»

²⁹Yaman min ndɛ́ɛ yé, ó lɔ́lu fɔ kó sá né wɛ́ɛ pɛ́lɛ, lɔ́lu kó malɛɛka lɔ́ lée kóman a yɛ́.

³⁰Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ íkwɔ kó: «Áa kómankan min myɛ́n, o man kɛ́ né kósɔn, óo kɛ́ ale lé kósɔn. ³¹Sísan dínɲan kítitɛɛ wáati ó wɛ́ɛ sé, dínɲan kunndii ó yáa gbɛ́ kɛ́ a lábhɔ. ³²Né kwɛ́nnin, né kɔɔ kɛ tá kɛ́ bhɔ́ lúukolo o ka wáati min nɔn, né yáa mɔɔn ólu bɛ́ sánman kɛ́nan nvɛ́.»

³³A tɛ́ɛ a gbú ta sayakɛseɲan ó lé fɔ́la ó kóman ó lɔ́. ³⁴Yaman óo fɔ a yɛ́ kó: «Án ŋwɛ́ɛn myɛ́n sɛliya ó lɔ kó Kílisi ó káa tó yé né kúdɛyi, ile lo ŋé a fɔ́la dí lé kó mɔɔn Dhyénjɛ ó kákan né kɛ́ i kɔɔ tá? Yɛ́ɛtii é Mɔɔn ó Dhyénjɛ lé?» ³⁵Ɛnza ŋé í yawi kó: «Kɛ́ɛnɲan óo a cɛ́man sánni dɔ́ɔnin njɛ. Ó kɛ́ɛnɲan óo a cɛ́man wáati min nɔn, áa táamankɛ o kɛ́ɛnɲan ó lɔ́, ké sú o kɛ́nan kwó kɛ́ bháa a lɔ, kɛ mansɔɔ mɔɔn min ŋé táaman kɛ́la diwi ó lɔ, ó tíi o tɛ́ a táalaa o lɔnan. ³⁶Kɛ́ɛnɲan óo a cɛ́man wáati min nɔn, áa lá a lá o wáati o lɔ, ké áa kɛ́ kɛ́ɛnɲan o dhyé nu lé.» Ɛnza ŋé wɛ́ɛ ó kóman ólu fɔ́la i yɛ́ mínngɛ, aa bhɔ́ i cɛ́man kɛ́ táa, áa í lóonaankɛ i mán ywáa já nɔn.

Yawudhyaa ólu man lá Ɛnza nan

³⁷Ɛnza ŋé káwako shɛ́ɛman ngɛ́ i ɲánla, ó bɛ́ kwɔ Yawudhyaa olu man la a lá. ³⁸O ɲán ó man, Céla Ezayi é kómanba min nvɔ, ó wɛ́ɛ kɛ́. Aa fɔ kó:

«Mantii ó, yɛ́ɛtii wɛ́ɛ lá án ɲɛ́n kóman ó lá?

Mantii ó wɛ́ɛ a yɛ́ sébhaaya ó yáa yɛ́ɛtii lá?»

³⁹I tɛ́ tɛ sé kɛ́ la a lá kún minnan, Ezayi é ó fɔ kó:

⁴⁰«Aa í kɛ́ fyóo ne

kɛ́ í yóso o lágbɛya

ké í kɛ́nan yéli kɛ í ɲán ólu lá.

Ké i kɛ́nan bhɔ́ kó ɲánle í yóso o lɔ.

Ké í kɛ́nan i kwɔ́sɛɛ Ala man,

ké ní í lákɛɛnya.»

⁴¹Céla Ezayi é ó kóman ó fɔ kɛ mansɔɔ a tɛ wɛ́ɛ Ɛnza ɲɛn nɔ́lɔya ó yé, o lɔ aa kóman ale lé ká.

⁴²O bɛ́ kwɔ́, Yawudhyaa kunndii ólu shɛ́ɛman ŋé lá a lá, waa Falizɛn ŋólu ɲɛ́nnzhaanɲan ó kósɔn í tɛ́ tɛ sɔ́nnan kɛ o fɔ gbɛ́ lɔ, i tɛ́ɛ sháannan kó i káa i tá bhɔ́ kaangɛbho ngo ó lɔ. ⁴³Kɛ mansɔɔ Adamandhye ŋólu a i tando i manko tɛ́ɛ óle lá kɛ́ tínmin Ala ta ó ka.

Ɛnza ɲɛn kóman o lé káa kíti bé mɔɔn ka

⁴⁴Oo kɛ́ mínngɛ, Ɛnza ŋé kóman Fáan lá kó: «Ní mɔɔn min ngɛ́ lá né lá, ó tíi o man lá né kéenan, waa Ala míin ne cé, a wɛ́ɛ lá o le lá, ⁴⁵óni mɔɔn min ngɛ́ né yé, o tíi o wɛ́ɛ njébhaa ó yé. ⁴⁶Ní nan dínɲan lɔ́ óyoo kɛ́ɛnɲan, ké mɔɔn óo mɔɔn kɛ́ lá né lá, o tíi ó kɛ́nan tó diwi ó lɔ́. ⁴⁷Ni mɔɔn min ngɛ́ né ta kóman ó myɛ́n, ni a man sɔ́n kɛ ó bháto, a tɛ́ kó né lée ó tíi o yɛ kíti o tɛ́ɛla, kɛ mansɔɔ mán nan kɛ́ Adamandhye ŋólu yɛ́ kíti tɛ́ɛ, wáa ní nan lé ké íi kísi. ⁴⁸Mɔɔn min ngɛ́ í bá né lɔ́ tó a man sɔ́n ɲɛ́n kóman ó man, o tíi o yɛ́ kítitɛɛbhaa óo yé, ŋwɛ́ɛn kaa min nvɔ, o lé káa ó tíi o yɛ kíti o tɛ́ɛ dínɲan labhano ŋó la. ⁴⁹Né man kóman yɛ́ɛman, wáa Nvá míin ne cé kɛ́nan, né kákan kɛ́ kaa mínnu fɔ, ó lée ó fɔ́la né yɛ́. ⁵⁰Ni á lɔ ŋóo ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ óo sɔ́ɔla o kaa ŋó lé bhaaka lɔ́. O lé kósɔn nvá é kó ólu fɔ ɲɛ́n ɲánminman, né lo ŋé fɔ́la cé né.»

Ɛnza ŋé a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu se ŋo mánkwola

¹A tɔ́ tɛ́ wɛ́ɛ tó tée kée ké Hɔ́lɔɲanli ɲánlagbɛ o á sé, Ɛnza ndɛ́ɛ lɔ ŋóo ale bhɔ́waati ó wɛ́ɛ sé dínɲan lɔ kɛ́ táa a Fá Ala fɛ́ yé. Á tá mɔɔn mínnu tɛ́ɛ dínɲan lɔ́, ólu tɛ́ɛ dí a yɛ, óni ólu ko é dhyáa a yɛ fɔ kɛ́ táa sé a lá ŋo man.

²Kɛ ale ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu tó lɔ́minkɛ o la, óo kɛ́ ké Sɔtaannan wɛ́ɛ Ɛnza yánva ko o miliya o lo Simɔn dhyénjɛ Zudasi Sikaliyɔti yóso o lɔ́ kɛ bhá. ³Ɛnza ndɛ́ɛ lɔ kó a Fá wɛ́ɛ ko ó bɛ́ lo ale bhóo, óni ko ale lée bhɔ́ Ala fɛ́ yé, a kákan né kɛ́ í kwɔ́sɛɛ Ala fɛ́ yé íkwɔ. ⁴Ɛnza ŋé i wíi kɛ́ bhɔ́ súnman ŋó kunnan kɛ a yɛ́ déekeba ó bhɔ́, kɛ́ Fáani gbɛ́ lɔ tá kɛ́ i cɛ́sii ó lá. ⁵O kwɔ́, aa jí kɛ tása lɔ kɔ́ɔnnɔn, kɛ́ lámyaan kɛ́ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu se ŋo mánkwo, tó a cɛ́siinin ndɛ́ɛ Fáani minnan, kɛ ó ta kɛ́ í se ŋó jɔsi.

⁶Aa sé Simɔn Piyɛli mán mínngɛ, Piyɛli é fɔ a yɛ́ kó: «Mantii ó, íle lé káa né se ŋó mánkwo a?» ⁷Ɛnza ŋé a yawi kó: «Ní ko min ngɛ́la nín, ile tɛ́ bhɔ́la ó ɲánle kwáalenin, wáa kwɔla, i yáa bhɔ́ ó ɲánle.» ⁸Piyɛli é fɔ a yɛ́ kó: «Ɔn-ɔn, ile mánfaa né se ŋó kwó fɛ́sɛ fɛ́sɛ!» Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Ni né mán íle se ŋó kwó, i mánfaa i tá nín ŋo sɔ́ɔ né bhóo.» ⁹Simɔn piyɛli é fɔ Ɛnza ɲɛ́n kó: «Ɛɛ o bhóo o mán, Mantii o, i kɛ́nan i lángɛ nze ŋó kée ŋó man, waa móo óni ngún ŋó kwó.» ¹⁰Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ í kwɔ́ kó: «Mɔɔn min wɛ́ɛ wɛ́ɛ í kwóla, o tíi o manko tɛ́ kwóli lá bhée fɔ kɛ́ í se ŋó lé mánkwo, kɛ mansɔɔ a Fási ó sɛ́nnɛnyanin yé kɛ́ bhá. Ále gbɛ́nin yé, waa a bɛ́ ko tɛ́.» ¹¹Mɔɔn min ndɛ́ káa a lo mɔɔn ólu bhóo, a tɛ́ɛ ó tíi lɔ. O lé kósɔn a kó ko: «A bɛ́ gbɛ́nin ndɛ́.»

¹²Aa wɛ́ɛ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu se ŋo mánkwola mínngɛ, aa a yɛ́ faani ólu tá kɛ a lo tó kɛ́ i síi lɔ́min ó mán íkwɔ tó kɛ́ fɔ i yɛ́ kó: «Né wɛ́ɛ ko min ngɛ́ a yɛ́ nin, aa wɛ́ɛ bhɔ́ ó ɲánle a? ¹³Áa né kíila kó kaamɔɔn óni Mantii ó, ó bhyɛ́nin yé, kɛ mansɔɔ ni ó lé lé. ¹⁴Né min ŋé a yɛ́ Mantii óle óni a Kaamɔɔn o lé ni né wɛ́ɛ a sé ŋo mankwo, a léelu kákan né kɛ́ ɲɔ́ɔn nze mánkwo céne. ¹⁵Né wɛ́ɛ ó kɛ́ kɛ ó ɲán yáa a lá. Né wɛ́ɛ fé min ngɛ́ a yɛ́, áa ó ɲɔ́ɔn ngɛ́ a mɔɔnɲɔɔn ólu yɛ́. ¹⁶Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, bháalakɛdhye ŋó man bwó a kunndii o lé, wáman céladhye ŋó man bwó a cébhaa ó lé. ¹⁷Ni a kɛ ó ko ólu lɔ, ní a kɛ́ ó ko ólu kɛ́, nisɔdhyaa óo a yɛ́. ¹⁸Ndɛ́ kómanla a bɛ́ yɛ́ lɛ́. Né wɛ́ɛ mínnu lɔ́tɔnmɔn, ni olu lɔ, wáa míin fɔ Ala yɛ Kitabu ó lɔ, fɔ o wáa kɛ́. A fɔnin ɲé kó: ‹Min ndɛ́ɛ lɔ́minkɛla ni né, ó lé wɛ́ɛ i wíi né kanman.› ¹⁹Ní o fɔ́la a yɛ sísan sánni o kɛ́waati o waa sé, ké o kɛ́ kɛ́ ló minnan, né kó ni min ne, ké áa la ó lá kó ni ó lé lé. ²⁰Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, mɔɔn mínngɛ í ɲán síi né ta céladhye ŋo kɔ́ɔ, ké o tíi o wɛ́ɛ í ɲán síi né lé kɔ́ɔ wé. Ni mɔɔn mínngɛ í ɲán síi né kɔ́ɔ, ké o tíi o wɛ́ɛ í ɲán síi né bhyáashaa bháa ó lé kɔ́ɔ wé.»

Ɛnza ŋé a yánva ko ó fɔ́la

Matiyu 26.20-25; Maki 14.17-21; Luka 22.21-23

²¹Ɛnza ŋé wɛ́ɛ ó kóman ólu fɔ́la mínngɛ, a hákii óo ɲanmin, aa fɔ kó: «Tó ní fɔ a yɛ́ tinɲan in né ngó, a kée ngéenan yáa yánva.» ²²Kaamɔɔndhye ŋólu tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn mánfɛɛla, í tɛ́man lɔ óyoo a káan mɔɔn min man. ²³Kaamɔɔndhye ŋólu cɛ́man, min ngo tɛ́ɛ dí Ɛnza ɲɛ́n koyoongɛ, ó síininndɛ́ɛ a tɔ́ɔfɛ. ²⁴Simɔn Piyɛli é kóman í bhóola ó yɛ́, kó áa a mánɲaankɛ mɔɔn min ngo yé. ²⁵O kaamɔɔndhye ŋóo i Fáan Ɛnza manshaafɛ, kɛ́ a mánɲaankɛ kó: «Mantii ó, óo yɛ́ɛtii le?» ²⁶Ɛnza ŋé a yawi kó: «Né káa búluguun míin nzu kɛ́ a dí mɔɔn min man, ó lée.» O lɔ, aa búluguun ŋó su kɛ́ a dí Simɔn dhyénjɛ Zudasi Sikaliyɔti mán. ²⁷Aa búluguun ŋó dí sán min nɔn, ó wáati ó lé yɛ́ɛ lɔ́ Sɔtaannan é lo Zudasi yóso o lɔ́. Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Ii fɛ́ kɛ́ kó mínngɛ, i láteeya kɛ́ ó kɛ́.»

²⁸Kaamɔɔndhye mínnu tɛ́ɛ lɔ́min kɛla ni Ɛnza ne aa o kóman o fɔ kún minnan ólu sí man o lɔ. ²⁹Lɔ́lu tɛ́ɛ í milila kó Ɛnza ŋé fɔ́la Zudasi yɛ́ lé kó aa i mankoyafe nɔ sa fɛ́ti ó kanman, wáman kó aa táa fé nɔ dí Fáannda ŋólu mán, kɛ mansɔɔ ale lé tɛ́ɛ i yɛ́ wɛ́ɛmalabhaa ó lé. ³⁰Zudasi é ó búluguun ŋó myáan kɛ́ o lɔ́ɔ, áa wɛ́ɛ o lɔɔnan mínngɛ, aa í wíi kɛ́ bhɔ́, óo kɛ́ ké sú ó wɛ́ɛ kwó.

Ɛnza ŋé tɔ́ ngwaa dila

Matiyu 26.31-35; Maki 14.27-31; Luka 22.31-34

³¹Zudasi é bhɔ́ tɛ́nmɛn, Ɛnza ŋé fɔ kó: «Sísan ngwɛ́nnin mɔɔn Dhyénjɛ ó wɛ́ɛ bwóɲan sɔ́ɔ, Ala lo wɛ́ɛ bwóɲan sɔ́ɔ a bhaaka lɔ́. ³²[Ni Ala wɛ́ɛ bwóɲan ó sɔ́ɔ ale kósɔn,] Ala lo yáa kɛ́ ké aa bwóɲan ó sɔ́ɔ, a táa myɛ́n kɛ o bwóɲan o la an nga. ³³Né dhyé ŋólu, ní ni ále wáati dɔ́ɔnin le kɔ́ɔnnɔn cé. O kwɔ́shaafɛ, a yáa né ywáa ɲíin. Ní fɔ Yawudhyaa ólu yɛ́ ɲánminman ngo a mánfaa sé táala ndáalaa ó lɔ́, ní ó kó kée ŋó lé fɔ́la a yɛ́ íkwɔ.

³⁴Ní tɔ́ ngwaa dila a mán: Áa dhyáa ɲɔ́ɔn ɲɛ́n. Óyoo Áa dhyáa né yɛ ɲán min mán, áa dhyáaɲɔɔnɲɛn cé. ³⁵Ni a kɛ́ dhyáaɲɔɔnɲɛn, mɔɔn olu bɛ́ yáa lɔ ŋó lɔ kó a wɛ́ɛ kɛ́ né yɛ́ kaamɔɔndhye né.»

Ɛnza ngo Piyɛli yáa fɔ́ ko a man ale lɔ

Matiyu 26.31-35; Maki 14.27-31; Luka 22.31-34

³⁶Simɔn Piyɛli é Ɛnza mánɲaankɛ kó: «Mantii ó, i kɛɛ tɛ́ɛ mín?» Ɛnza ŋé a yawi kó: «Né kɛɛ tɛ́ɛ ywáa min nɔn, i tɛ́ sé kɛ́ bhyáa né kwɔ́ kɛ́ táa o ywáa lɔ́ ó sísan, waa kwɔ́la, i yáa sé kɛ́ bhyáa né kwɔ́.» ³⁷Piyɛli é fɔ a yɛ́ íkwɔ kó: «Mantii ó, mínnɛɛn la né tɛ́ sé kɛ́ bhyáa i kwɔ́ kwáa lé nín? Nɔ́bhyɛnin yé kɛ ní ó di i kósɔn.» ³⁸Ɛnza ŋé a yawi kó: «I lɔ́bhyɛnin yé kɛ́ í ní ó dí né kósɔn ŋán? Tinɲan in ne tó ní fɔ í yɛ́ ngó, lónan ŋo táa kóman bí, ké í mán fɔ síɲan sawa kɛ bhá kó i mán né lɔ.»

Ɛnza née sháa o lé kɛ táa Fá o mán

¹Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu yɛ́ kó: «A hákii ó kɛ́nan ɲáanmin. Áa lá Ala la, áa lá né la. ²Sílaa shɛ́ɛman ŋé Nvá yɛ bhó ŋó kɔ́ɔnnɔn, ni ó tɛ́, né tɛ́ mánfaa fɔ ngó né kɛɛ tɛ́ɛ ywáa lɔ́bhyɛ a yɛ́. ³Ni né kɛ́ táa ó lɔ́bhyɛ kɛ́ wɛ́ɛ, ɲáan ngwɔ́sɛɛ kɛ́nan a tá kɛ táa ni ale, ní ywáa ó min nɔn, ké áa kɛ́ yénɔn. ⁴Ní táa ywáa min nɔn áa o sháa ó lɔ́.»

⁵Tomasi é fɔ a yɛ́ kó: «Mantii ó, án mán i táalaa ó lɔ́, án ngáa kɛ́ díi kɛ́ a sháa ó lɔ́?» ⁶Ɛnza ŋé a yawi kó: «Né lée sháa ó lé, tinɲan ó lé, óni ɲáanmanɲan ó lé. Mɔɔn sí tɛ́ sé nánla Fá o mán ni a man tínmin né man. ⁷Ní áa né lɔ́, a yáa Nvá ó lɔ, sísan a yɛ́ɛ wɛ́ɛ a lɔ, a lo ŋwɛ́ɛn a yé.»

⁸Filipu é fɔ a yɛ́ kó: «Mantii o, i Fá ó yáa án nan, ó yáa án bhɔ.» ⁹Ɛnza ŋé fɔ Filipu yɛ́ kó: «Né wɛ́ɛ wáati já ngɛ ní ále, ó bɛ́ kwɔ́, ile man né lɔ ŋan Filipu? Ni mɔɔn min ɲán kɛ́ lá né ka, ó tíi o wɛ́ɛ Fá o yé, mínnɛɛn le kósɔn ii fɔ́la kó: ‹I Fá yáa an nán?› ¹⁰I lánin ndɛ́ lá kó ní Nva o lɔ a, óni ko Fa o né lɔ a? Ní kóman mínnu fɔ́la, ndɛ́ ó fɔ́la yɛ́ɛman, né ni Nvá míin kéene, né ni ó lée dhyɛla kɛ o bháala o kɛ. ¹¹Áa lá né lá, née Fá o lɔ, Fá o lo ŋé né lɔ. Ní a man lá né ta kóman ó lá, ní kó mínnu kɛla áa lánan ólu kósɔn.

¹²Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, mɔɔn min ngɛ́ lá né lá, ó tíi o yáa sé kɛ́ né yɛ́ kó ólu ɲɔ́ɔn ngɛ́. A yáa kó lɔ́lu kɛ́ mínnu a bwó né tá ólu lé, kɛ mansɔɔ ní táala Fá Ala fɛ́ yé. ¹³A kɛ fé ŋóo fé ngófɔ né tɔ́ɔla, né yáa o kɛ́, ké bwóɲan o a lá Fá o ka, a Dhyénjɛ ó bhaaka lɔ́. ¹⁴Ní a kɛ fé ŋóo fé ngófɔ né tɔ́ɔla, né yáa o kɛ.»

Ɛnza ŋé Ní Sɛnnɛnyanin ŋó díko o fɔ́la

¹⁵«Ni né kɛ́ dhyáa a yɛ́, a yáa né yɛ́ tɔ́ ŋolu bháto. ¹⁶Né yáa Fá Ala dɛ́li ke áa dhyɛ́manbhaa gbɛ́ɛ di a mán, ké o a kɛ́ ni ale lé sán bɛ́. ¹⁷O lée Ní Sɛnnɛnyanin ŋó lé, míin Tinɲan o yáala. Dínɲan mɔɔn ólu tɛ́ sé sɔ́nnan a man kɛ mansɔɔ í tɛ́ a yéla, í mán a lɔ. Álee kwɛ́nnin ŋan a lɔ, kɛ mansɔɔ aa ní ále, a yáa í síi a kɔ́ɔnnɔn. ¹⁸Mánfaa a kée bhyáanin ndó óyoo fɛ́ɛla lu, né yáa ngwɔ́sɛɛ kɛ́nan a saala. ¹⁹Sannin wáati dɔ́ɔnin njɛ dínɲan mɔɔn ólu mánfaa né yé bhée, waa ále yáa ɲé. Kɛ mansɔɔ ni ɲánla, óo lɔ́, ále yáa tó í ɲánla. ²⁰O ló ŋó la, a yáa lɔ́ ŋóo né lée Fá o lɔ, kó álee ne lɔ ko née ále lɔ.

²¹Mɔɔn min ŋwɛ́ɛn né ta kóman ó myɛ́n tó kɛ́ a bháto, né kó a dí o tíi o lé yɛ. Né kó kɛ́ dhyáa mɔɔn min ɲɛn, o tíi o ko yáa dhyáa Nvá Ala yɛ́, o tíi o ko yáa dhyáa né yɛ íkwɔ kɛ́ ɲɛ́ɛ yáa a lá.»

²²Zudasi, Zudasi sikaliyɔti o tɛ, óo fɔ Ɛnza ɲɛ́n kó: «Mantii ó, mínnɛɛn la i káa i yɛ́ɛ yáa án gbɛ́ɛgbɛɛ o la tó í mánfaa í yɛ́ɛ yáa dínɲan mɔɔn ólu la?» ²³Ɛnza ŋé a yawi kó: «Né kó á dí mɔɔn min ɲɛn, o tíi o yáa né ta kóman ólu bháto, o tíi o ko yáa dhyáa Nvá o yɛ́ íkwɔ, án ɲáan nan o tíi o fɛ́ kɛ́ tó ni ále. ²⁴Né kó man dí mɔɔn min ɲɛn, o tíi o tɛ́ né ta kóman ólu bhátola. Áa kóman min myɛ́nnan né lá, o tɛ́ né gbú ta kóman lé, waa Fá míin myáashaa, óle tá kóman yé. ²⁵Né wɛ́ɛ o kó ó bɛ́ fɔ a yɛ́ kɛ́ ndó a cɛ́man. ²⁶Waa dhyɛ́manbhaa ó, min yé Ní Sɛnnɛnyanin ŋó lé, Fá o káa min bhyáa ndɔ́ɔ la, ó yáa a kála kó ó bɛ́ lá, óni né wɛ́ɛ kó mínnu fɔ a yɛ́, a yáa a hákii lábhyaa ó bɛ́ ká.

²⁷Ngɛ́ɛ tɛ́ yé, waa ní hɛ́lɛ o tóla a yɛ, ní ɲɛn hɛ́lɛ o dila a man, né tɛ ó díla a mán óyoo dinɲan mɔɔn olu a díla tɛ́nmɛn ne, o le kósɔn, a hákii ó kɛ́nan ɲáanmin, a lo ngɛ́nan sháan. ²⁸A wɛ́ɛ myɛ́n né lá kɛ bhá kó ngɛɛ tɛ́ yé, o kwɔ́ ngáa ngwɔ́sɛɛ kɛ́nan a sáala. Ní ngɛ́ dhyáa a yɛ́, áa i nisɔdhyaa, kɛ mansɔɔ ní táala Fá o sáala, o a bwó né lé. ²⁹Ŋwɛ́ɛn ó fɔ a yɛ́ sísan, sanni o kɛ́ wáati o wáa sé, o kɛ́ kɛ wáati mínnɔn, ké áa lá né lá. ³⁰Kɛ́ tá bí man, né mánfaa kóman shɛ́ɛman nvɔ a yɛ́ bhée, kɛ mansɔɔ dínɲan míin kunndii óo nánla. A yɛ́ kó o lɔ tɛ́ sé né lá. ³¹Wáa dínɲan mɔɔn ólu kákan né kɛ́ lɔ ŋóo Fá o a dí ɲɛ́n, o lɔ́, a wɛ́ɛ min nvɔ né yɛ́, ní ó lé kɛ́la. Áa í wíi ke án ní bhɔ́ yánun.»

Ɛnza ngó ale lée lɛ́zɛnnzun ŋó lé

¹Ɛnza ŋé fɔ íkwɔ kó: «Né lée lɛ́zɛnnzunmɛɛ ó lé, Nvá lée sɛɛnkɛbhaa ó lé. ²A bhóo mínnu tɛ́ i dhyé ngɛ́la, a yáa ólu tɛ́ɛ kɛ olu bhɔ́ yé. A bhóo mín núu i dhyé ngɛ́la, a yáa ólu bhóo mɛnsɛn ŋó bhɔ́ yé ne, ké aa sé kɛ́ dhyé nzhɛ́ɛman ngɛ́ kɛ́ tínmin síɲan jónan ó ka. ³Ále wɛ́ɛ sɛ́nnɛnya kɛ́ bhá né yɛ́ kóman o kósɔn ní o min nvɔ a yɛ́. ⁴Áa í gbɛ́nnɛnnin ndó né man óyoo né gbɛ́nnɛnnin yé a man ɲánminman. Yilibhoo tɛ́ɛnin ŋó tɛ́ sé kɛ́ tó i kéenan kɛ́ i dhyé ngɛ́ i yɛ́ɛ mán ni a nɔlɔnin ndɛ́ lɛ́zɛnnzun ŋo man; o ɲán kée ŋó man, ní a man í gbɛ́nnɛnnin ndó né mán, a táa sé kɛ́ fósi kɛ́ Ala yɛ́. ⁵Né lée lɛ́zɛnnzunmɛɛ o lé, ále lée a bhóo ólu lé. Mɔɔn min ngɛ́ i gbɛ́nnɛnnin ndó né mán, né gbɛ́nnɛnnin ɲaankɛ o tíi ó mán, o tíi ó yáa sé kɛ́ kóbhɛɛ shɛ́ɛman ngɛ Ala yɛ́, kɛ mansɔɔ ni né sɔ́ɔbu tɛ́, ale tɛ́ sé kɛ́ fósi kɛ́ i yɛ́ɛ mán. ⁶Ni mɔɔn min man i gbɛ́nnɛn né mán, o tíi ó wɛ́ɛ kɛ́ óyoo yilibhoo tɛ́ɛnin, íi a láfii kɛ́ɛnman aa já, íi a tá kɛ́ a síi tála aa ɲɛ́ɛn. ⁷Ní a kɛ́ i gbɛ́nnɛnnin ndó né mán, óni né ta kóman ólu kɛ́ tó a kɔ́ɔnnɔn, áa fé min nvɛ́, áa ó kófɔ a yáa o sɔ́ɔ. ⁸Ni a kɛ́ kóbhɛɛ shɛ́ɛman ngɛ́, o lé káa kɛ́ tó Nvá é bwóɲan sɔ́ɔ, óni álee kɛ́ né ta kaamɔɔndhye né. ⁹Ngo a dí Fá o yɛ ɲánminman, áa dí né yɛ cé né. Áa tó ó dhyáaɲɔɔnya kée ŋó lɔ. ¹⁰Ní a kɛ né yɛ́ tɔ́ ŋólu mánfa, a yáa tó né ta dhyáaɲɔɔnya o lɔ, óyoo née Nvá yɛ cé ólu mánfa ɲánminman kɛ́ tó a yɛ́ dhyáaɲɔɔnya ó lɔ.

¹¹Né wɛ́ɛ ó kó ólu fɔ a yɛ́ ké áa nisɔdhyaa o sɔ́ɔ né fɛ́, óni ké a yɛ́ nisɔdhyaa o waa i lafa.

¹²Né ta tɔ́ ŋo lée nin, áa dhyáaɲɔɔnɲɛn óyoo á ko a dí ne yɛ́ ɲán min mán. ¹³Kɛ i yɛ́ɛ ní ó dí i twáanva ólu kósɔn, bhyáaɲɔɔnya gbɛ́ɛ tɛ́ yé min ŋan físaa óle. ¹⁴Ale lée né twáanva ólu le, ní mínnu fɔ́la a yɛ́ ni a kɛ o kɛ. ¹⁵Né táa a kíi bhée ngó bháalakɛdhye ŋólu, kɛ mansɔɔ bháalakɛdhye ŋo tɛ́ a kunndii o yɛ kó ólu kɛ́la a mán. Né yáa a kíi ngó ndwáanva ólu, kɛ mansɔɔ né wɛ́ɛ fé min myɛ́n Nvá lá, né wɛ́ɛ ó bɛ́ yáa a lá. ¹⁶A tɛ́ óo ale lée né lɔ́tɔnmɔn, né lée ále lɔ́tɔnmɔn kɛ́ a bhyáa ké áa táa kóbhɛɛ shɛ́ɛman ngɛ́15.16 Aa fɔ gɛlɛkikan ŋo lɔ́ kó ké aa í dhyé ngɛ́ óyoo yíi olu. kóbhɛɛ min núu myɛ́nnan ké a kɛ fé ŋóo fé ngófɔ Fá o yɛ́ né tɔ́ɔla, a yáa ó dí a mán. ¹⁷Née min nvɔla a yɛ́ bhádhye ŋólu óle míin ne: ‹Aa dhyáaɲɔɔnɲɛn.› »

Ɛnza ni a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu man dí dínɲan mɔɔn olu yɛ́

¹⁸«Ní a kɛ́ yé kó áa gbó dínɲan mɔɔn ólu yɛ́, áa lɔ ŋóo né lée gbóya i yɛ jónan. ¹⁹Ní a tɛ́ɛkɛ dínɲan ta le, a tɛ́ɛnan dhyáa dínɲan mɔɔn ólu yɛ, waa ale tɛ́ dínɲan ta le. Né lée álee lɔ́tɔnmɔn kɛ́ a bhɔ́ dínɲan mɔɔn olu cɛ́man, ó lé kósɔn, áa gbó dínɲan mɔɔn ólu yɛ́. ²⁰Aa í hákii tó né ta kóman míin nɔn. Ndɛ́ wɛ́ɛ fɔ a yɛ́ ngó bháalakɛdhye ŋó man bwó a kunndii o lé. Ni í wɛ́ɛ né tɔ́lɔ, í káa ale tɔ́lɔ céne. Ni íi né ta kóman ólu bháto, í yáa ale ta kóman ólu bháto ²¹Í yáa ó bɛ́ kɛ́ a lá né le kósɔn kɛ mansɔɔ í man né cébhaa ó lɔ. ²²Ní né tɛ́man nan kɛ́ kóman í fɛ́, kíti tɛ́ táa bé í ka í yɛ́ yúumu o kósɔn, waa kwáalenin í yɛ́ yúumu ó tɛ́ sé kɛ i mankoto bhée. ²³Né kɛ gbóya mɔɔn min ɲɛ́n, nvá yáa gbóya o tíi o yɛ́. ²⁴Mɔɔn gbɛ́ɛ mán sé kɛ́ kó mínnu kɛ́, ní né tɛ́man nan ó ɲɔ́ɔn ngɛ́ í cɛ́man, í yɛ́ yúumu o tɛ́ mánfaa kɛ́ i man, waa sísan íi ó bɛ́ yé, o bɛ́ kwɔ́, né ní Nvá á gbó í yɛ́. ²⁵Waa kóman min fɔnin yé í yɛ́ sɛliya o sɛwɛ ó kɔ́ɔnnɔn, fɔ o tɛ́ɛ i lafa le. Aa fɔ kó: Né wɛ́ɛ gbóya í yɛ́ ké kún ndɛ́ a lá.

²⁶Né káa dhyɛ́manbhaa min nzɔ́ɔ Fá o fɛ́ kɛ́ o cé a mán, Ní mín ŋé Tinɲan o tii ó lé, ni a kɛ́nan wáati min nɔn, a yáa né kófɔ a yɛ́. ²⁷Ále, ále yáa né kófɔ, kɛ mansɔɔ ále tɛ́ɛ ni né lé kɛ́ tá né ta bháala ó lámyaan o man.»

¹Né wɛ́ɛ ó kó ólu bɛ́ fɔ a yɛ́ ké a kúnnɔn kɛ́nan cáan ké lánanya o kɛ́nan bhɔ a bhóo. ²Í yáa a gbɛ́ kɛ a lábhɔ kaangɛbho ŋólu kɔ́ɔnnɔn, wáati lɔ́ yáa sé, mɔɔn mínnu káa a Fáa, olu yáa í míli ko í wɛ́ɛ kóbhɛɛ lé kɛ́ Ala yɛ́. ³Í yáa o bháala súu ólu kɛ́ kɛ mansɔɔ í man Nvá lɔ́, í lo mán né lɔ. ⁴Ni ó kó ólu fɔ́la a yɛ́ ké, o wáati ólu kɛ́ sé, áa a bhyáa a hákii lɔ kó né tɛ́ wɛ́ɛ ó fɔ a yɛ́ kɔɔ.

Né mán ó fɔ a yɛ́ a lámyaan ó lɔ́, kɛ mansɔɔ né tɛ́ɛ ní ále.

Ní Sɛnnɛnyanin ŋó nankun ŋo

⁵«Sísan ní táa njébhaa ó saala, ále lɔ tɛ́ né mánɲaankɛla kó ní táa mín. ⁶Waa a hákii ó wɛ́ɛ ɲanmin ne yɛ kóman olu kósɔn. ⁷Wáa ní tinɲan lé fɔ́la a yɛ́. Ni táala a lée léelu kósɔn, ní né mán táa, dhyɛ́manbhaa o táa nan a mán, waa ni né kɛ́ táa, né yáa a bhyáashaa a mán. ⁸A yáa a yáa dínɲan mɔɔn olu lá ko í wɛ́ɛ fíi yúumu ólu lɔ óni téeɲanko ólu lɔ, óni Ala yɛ́ kítiko ólu lɔ. ⁹Míin nan kɛ́ yúumu ó lé, í wɛ́ɛ fíi kɛ mansɔɔ i mán lá né lá. ¹⁰Míin nan kɛ téeɲan ólu lé, í wɛ́ɛ fíi, kɛ mansɔɔ ní táala Fá o fɛ́ yé, a táa ne yé bhée. ¹¹Míin nan kɛ kítiko ó lé, aa a yáa í lá kó Ala wɛ́ɛ kíti tɛ́ɛ dínɲan kunndii16.11 Dínɲan kúnndii min ngo fɔnin é yánun, o lée Sɔtaannan lé. ó ka kɛ́ bhá. ¹²Kó shɛ́ɛman ŋé né fɛ́ kɛ fɔ a yɛ́, waa a tɛ́ sé kɛ bhɔ́ ó bɛ́ ɲánle sísan. ¹³Ní Sɛnnɛnyanin min é Ala yɛ́ tinɲan ó yáala mɔɔn ólu lá, ní ó kɛ́nan wáati min nɔn, a yáa a bhyáa tinɲan sháa ó bɛ́ ka, kɛ mansɔɔ a táa kóman a gbúlu bhaaka lɔ́. Wáa a kɛ́ fé ŋóo fé myɛ́n, óni kó mínnu káa kɛ́, a yáa ó fɔ a yɛ́. ¹⁴Ní Sɛnnɛnyanin ŋó yáa bwóɲan lá né ka, kɛ mansɔɔ a kɛ́ fé min myɛ́n né lá, a káa ó lé fɔ a yɛ́. ¹⁵Fé míin Fá o tá le, o bɛ́ɛ ne tá le, o lɔ́ ní fɔ́la ngó Ní Sɛnnɛnyanin ŋó kɛ́ fé min myɛ́n né lá, a káa ó lé fɔ a yɛ́.»

Kaamɔɔndhye ŋólu yɛ nilafin ŋo yáa yɛ́ɛman kɛ kɛ nisɔdhyaa lé

¹⁶Ɛnza ŋé fɔ a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu yɛ ko sanni wáati dɔ́ɔnin njɛ a táa ne yé bhée, wáati dɔ́ɔnin ŋó kwɔ́ a yáa wɛ́ɛ kɛ́ ne yé. ¹⁷A yɛ́ kaamɔɔndhye nɔ́lu tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn mánɲaankɛla kó: «Aa fɛ́ kɛ́ mínnɛɛn lé fɔ án ɲɛ́n? Kó sánni wáati dɔ́ɔnin njɛ a táa yé, wáati dɔ́ɔnin ŋó kwɔ́ an ɲáan wɛ́ɛ kɛ́ a yé. A kó í kwɔ́ kó né kɛɛ tɛ́ɛ Fá Ala sáala. ¹⁸Íi fɔ kó: ‹Wáati dɔ́ɔnin ŋo kɔɔ oo mínnɛɛn lé? Án ngwɛnnin man bhɔ́ o ɲánle.› »

¹⁹Ɛnza ndɛ́ wɛ́ɛ lɔ́ ŋóo íi fɛ́ kɛ́ ale mánɲaankɛ mínngɛ, aa fɔ í yɛ́ kó: «Áa ɲɔ́ɔn manɲaankɛla né yɛ́ kóman ó kɔ́ɔ o lé mán an? Née fɔ mínngɛ ngo sánni wáati dɔ́ɔnin njɛ a táa né yé, óni kó sánni wáati dɔ́ɔnin njɛ íkwɔ a yáa ne yé. ²⁰Tinɲan in ne ni fɔ́la a yɛ́ ngó, a yáa kásikɛ fɔ kɛ́ mánywaankan nvɔ, waa ké dínɲan mɔɔn ólu nisɔdhyaa o lɔ. A níla yáa fín, wáa a yɛ́ nílafin ŋó yáa yɛ́ɛman kɛ́ kɛ nisɔdhyaa le. ²¹Ní muso ó kɛ́ kɛ tín ŋo man wáati mínnɔn, a ní ó tɔ́lɔla lé, kɛ mansɔɔ a yɛ́ tɔ́lɔyawaati ó lé wɛ́ɛ sé, wáa ni a kɛ́ wɛ́ɛ wóola, a tɛ́ i mílila o tɔ́lɔya ó mán bhée dhyé ŋó sɔ́ɔ ó nisɔdhyaa ó kósɔn. ²²A nílafinnin ɲé sísan, wáa ɲáan a yé íkwɔ, o wáati ó lɔ a yáa í nisɔdhyaa, mɔɔn sí táa sé kɛ́ ó nisɔdhyaa ó bhɔ́ a bhóolɔ.

²³O ló ŋó lá, a táa né mánɲaankɛ fósi lá bhée. Tinɲan in ne ní fɔ́la a yɛ́ ngó, ni a kɛ fé ŋóo fé ngófɔ Fá Ala yɛ́ né tɔ́ɔla, a yáa o dí a mán. ²⁴Fɔ kɛ́nan sé bí mán, a mán fósi kófɔ Ala yɛ né tɔ́ɔla bhá. Aa kófɔli kɛ́, a yáa sɔ́ɔli kɛ́, ké a yɛ́ nisɔdhyaa o waa í lafa.»

Ɛnza née sésɔɔbhaa ó lé

²⁵«Ní kóman a yɛ́ sáanan lú lɔ, wáati lɔ́ yáa sé, né mánfaa kóman a yɛ́ sáanan ólu lɔ bhée, waa né yáa Fá o kofɔ a yɛ́ kóman gbɛ́nin nú lɔ. ²⁶O ló ŋó lá, a yáa Fá Ala dɛ́li né tɔ́ɔ lá, waa mán fɔ a yɛ́ ngó né yáa a kofɔ Fá o yɛ́ ale kósɔn nɛ́, ²⁷A lée ko wɛɛ dhyáa Fá Ala gbú yɛ, kɛ mansɔɔ minnan ne wɛ́ɛ dhyáa a lée yɛ, yáanin a wɛ́ɛ la a lá kó ní bhɔ́ Ala lé fɛ́ yé. ²⁸Née bhɔ́ Fa Ala fɛ́ yé kɛ́nan dínɲan ó lɔ́, sísan ní bhɔ́la dínɲan lɔ kɛ táa Fá o fɛ́ yé.»

Ɛnza ŋwɛ́ɛn sé sɔɔ dínɲan ka

²⁹A yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu fɔ a yɛ́ kó: «Ɔɔn, sísan, íi kóman gbɛ́nin nvɔla án ɲɛn, i tɛ́ kómanla án ɲɛ́n saanan lɔ́ bhée. ³⁰Sísan, án ni lɔ ŋóo ii kó ó bɛ́ lɔ kɛ́ bhá, kɛ mansɔɔ yáanin mɔɔn mán í mánɲaankɛ a kɔ́ɔnnɔnko o la, ii ó lɔ. O lé kósɔn án ní lá a lá kó ii bhɔ́ Ala le fɛ́ yé.» ³¹Ɛnza ŋé í yawi kó: «A wɛ́ɛ lá né lá sísan an? ³²Sísan, wáati lɔ́ yáa sé, o wáati o yɛ́ɛ wɛ́ɛ wɛɛ séla, a yáa ɲɛ́nɲɛn, bɛ́ ni a táalaa, kɛ́ né kée ndó, wáa né mánfaa tó ngéenan kɛ mansɔɔ Fá ó ni né lé. ³³Ní ó fɔ a yɛ́ ké áa tó ni né lé kɛ́ hɛ́lɛ sɔ́ɔ. Kɛ a tó dínɲan lɔ, nílafin née a ka, wáa áa í lɔ́ja, né wɛ́ɛ sé sɔ́ɔ dínɲan ka kɛ́ bhá.»

Ɛnza ŋé Ala dɛ́lila a gbú yɛ́

¹Ɛnza ŋé ó kóman ó fɔ kɛ́ mínngɛ, aa í ɲán láyɛɛ sáman kɛ́ fɔ kó: «Nvá o, wáati ó wɛ́ɛ sé ii bwóɲan lá i Dhyé ŋó ka, ké né a bwóɲan lá ile ka, ²kɛ mansɔɔ i wɛ́ɛ sébhaaya o dí a man kɛ i síi Adamandhye ŋolu kunnan, kɛ́ ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó dí a yɛ́ mɔɔn ólu bɛ́ mán í wɛ́ɛ mínnu dí a mán. ³Ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó kɔ́ɔ ó lée ko kɛ ile lɔ, ile kée míin Ala bhɛ́ɛbhɛɛ ó lé, óni kɛ́ Ɛnza Ngílisi lɔ, ii min njé. ⁴Né wɛ́ɛ i bwóɲan lúukolo ó ka, i tɛ́ wɛ́ɛ bháala min dí né mán, né wɛ́ɛ o bɛ́ kɛ́ kɛ wɛ́ɛ. ⁵Sísan Nvá o, nɔ́lɔya min ndɛ́ɛ né ka i tɔ́ɔfɛ jónan ké dínɲan man la bhá, ó bwóɲan o dí né man.»

Ɛnza ŋé Ala dɛ́lila a yɛ kaamɔɔndhye ŋolu yɛ

⁶«Ii mɔɔn mínnu lɔ́tɔnmɔn kɛ́ í bhɔ́ dínɲan mɔɔn ólu cɛ́man kɛ́ í dí né mán, né wɛ́ɛ í tɔ́ɔ yáa ólu lá. Í tɛ́ɛ í tá le lé, i tɛ́ wɛ́ɛ í dí né mán, ólu wɛ́ɛ í yɛ́ kóman ó labhato. ⁷Sísan í wɛ́ɛ a lɔ́ kó i wɛ́ɛ fé mínnu dí né mán, kó ó bɛ́ɛ bhɔ́ íle lé lɔ́, ⁸ní kóman mínnu myɛ́n ile lá ni o lé fɔ í yɛ í lo ŋwɛ́ɛn la o lá, í wɛ́ɛ bhɔ́ a ɲánle cɛ́ɛne kó ni bhɔ́ ile lé lɔ́, í wɛ́ɛ la a lá kó íle lée né cé.

⁹Né tɛ́ í dɛ́lila dínɲan mɔɔn ólu bɛ́ yɛ́ lɛ́. Waa i wɛ́ɛ mínnu dí né mán, ni i dɛ́lila o léelu yɛ́, kɛ mansɔɔ í wɛ́ɛ kɛ́ i tá le. ¹⁰Fé ŋóo fé ŋé né tá le, óo ile tá le lé, fé min no ŋé í tá lé, oo né tá lé le, né tá bwóɲan oo lɔnan íle léelu man. ¹¹Né tɛ́ dínɲan lɔ bhée. Waa ílee lúu dínɲan ó lɔ, né lo ŋé táala ile sáala. Fá Sɛ́nnɛnyanin ŋo, ní i dɛ́lila ii i mala i tɔ́ɔ ó bhaaka lɔ. Ii tɔ́ɔ ó mín dí né mán, ké íi kɛ́ kéene óyoo né ni í lée kéene ɲánminman. ¹²Né tɛ́ɛ ni íle mínngɛ, ni í bɛ́ mala i yɛ sébhaaya o lɔ, ii sébhaaya min ndí né man. Ni í bɛ́ mala í sí man túun, fɔ min nátɛɛnin ndɛ́ɛ túunnin ó kanman. Oo kɛ́ le ke míin sɛ́wɛ i yɛ́ Kitabu ó lɔ, o tɛ́ɛ i lafa.

¹³Sísan ni ngwɔsɛɛla i fɛ́ yé, ni ó kóman ó fɔ í yɛ dínɲan lɔ, ké íi né yɛ́ nisɔdhyaa láfanin ŋó sɔ́ɔ. ¹⁴Né wɛ́ɛ i yɛ́ kóman o fɔ i yɛ, o lɔ í wɛ́ɛ gbóya dínɲan mɔɔn ólu yɛ́, kɛ mansɔɔ i tɛ́ dínɲan tá lé, óyoo né tɛ dínɲan tá lé ɲánminman. ¹⁵Né tɛ́ i dɛ́lila ngó íi i tá kɛ́ í bhɔ́ dínɲan lɔ, wáa íi i lataan Sɔtaannan o man. ¹⁶Í tɛ́ dínɲan tá lé óyoo né tɛ́ dínɲan tá lé ɲánminman. ¹⁷Ii i sɛ́nnɛnya i yɛ́ tinɲan ó bhaaka lɔ. I yɛ́ kóman ó lée tinɲan o le. ¹⁸Ii né bhyáashaa dínɲan lɔ ɲánminman, o ɲán kée ŋó mán née i bhyáashaala dínɲan ó kɔ́ɔnnɔn. ¹⁹Ni yɛ́ɛ díla i man í kósɔn, ké íle a kɛ ile tá lé tinɲan in ne.»

Ɛnza ŋé Ala dɛ́lila lánanbhaa olu yɛ

²⁰«Né tɛ́ i dɛ́lila olu gbɛɛgbɛɛ yɛ́ lɛ́, wáa mínnu káa lá né lá í yɛ́ kóman ó bhaaka lɔ, ni i dɛ́lila o léelu yɛ́, ²¹ké i bɛ́ a kɛ́ kéene. Fá o, óyoo í lée né lɔ tó née í lée lɔ ɲánminman. Ile a kɛ́ kéene cé ní án ne, ké dínɲan a lá a lá kó ile lée né bhyáashaa.

²²Ii bwóɲan min ndí né mán, né wɛ́ɛ ó dí í man, ké íi kɛ́ kéene óyoo án nin kéene ɲánminman. ²³Ni tó í fɛ́, óyoo íi né fɛ́ ɲánminman, ké íi bhyɛ kɛ́ kɛ́ kéene, ké dínɲan mɔɔn ólu a lɔ ŋóo ile lée né bhyáashaa óni kó í ko a di i yɛ́ óyoo né ko a dí i yɛ́ ɲánminman.

²⁴Nvá Ala, i wɛ́ɛ mínnu lɔ́tɔnmɔn kɛ í dí né mán, ní fɛ́ ké ni ywáa min nɔn, í lée a kɛ́ o ywáa ó lɔ, i wɛ́ɛ nɔ́lɔya min na ne ka, ké íi sé kɛ o nɔlɔya o yé, kɛ mansɔɔ i wɛ́ɛ dhyáa i yɛ kabiini jónan jónan sannin dínɲan a lá.

²⁵Nvá Ala, ile min ndéenin yé, dínɲan mɔɔn ólu mán ile lɔ́, né a i lɔ́. Ɲɛn kaamɔɔndhye míinnu a lɔ́ ŋóo ile lée ne cé. ²⁶Né wɛ́ɛ kɛ tó í wɛ́ɛ i tɔ́ɔ o lɔ, óni ngáa i tɔ́ɔ o yáa í lá íkwɔ, ké né a dí í yɛ́ ɲánminman, o dhyáaɲɔɔnya o ɲɔ́ɔn ŋan kɛ́ i yóso ó lɔ, óni né a kɛ́ í yóso ó lɔ́.»

Ɛnza myaanko ó

Matiyu 26.47-56; Maki 14.43-50; Luka 22.47-53

¹Ɛnza ŋé wɛ́ɛ ó kóman ólu fɔ́la mínngɛ, ale ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu táa Sedɔnlɔn kwɔ́ ó kwɔ́man, yíitu lɔ tɛ́ɛ ó ywáa ó lɔ, íi lo o kɔ́ɔnnɔn. ²Zudasi, min ngáa a yánva, ó tɛ́ɛ ó yíitu ó ywáa o lɔ, kɛ mansɔɔ Ɛnza ni a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn ladhyɛnan yénɔn wáati shɛ́ɛman nɔn. ³Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu ní Falizɛn ŋólu Ala bhatobhomba kúnnansiibhaa lɔ́lu ní swaasi lɔ́lu bhyáashaa. Zudasi é bhyáa i ɲɛ́n kɛ́ táa, láman ni káa lámaannin ŋólu ní kɛ́ɛkɛfe ŋólu tɛ́ɛ í bhóo. ⁴Kó mínnu tɛ́ káa kɛ́, Ɛnza ndɛ́ɛ ó bɛ́ lɔ mínngɛ, aa í mangbaa i la kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Áa yɛ́ɛtii ywáa ɲíinnan?» ⁵Íi a yawi kó Ɛnza Nazalɛtika ó. Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Né lée nin.» Zudasi, min ndɛ́ɛ a lónan mɔɔn ólu bhóo, ó tɛ́ɛ ní íle. ⁶Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ mínngɛ kó: «Né lée nin,» swáasi ólu táa í kwɔ́la kɛ i bé lúuman. ⁷O kwɔ́, aa í mánɲaankɛ íkwɔ kó: «Aa yɛ́ɛtii ywáa ɲíinnan?» Íi a yawi kó Ɛnza Nazalɛtika. ⁸Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Né wɛ́ɛ fɔ a yɛ́ ngó né lée nin. Ni áa né lé ywáa ɲíinnan, áa míinnu tó yénɔn ké íi táa.»

⁹Ɛnza ŋé ó fɔ ké a tɛ́ wɛ́ɛ kóman min nvɔ, ó tɛ́ɛ i lafa. Aa fɔ kó: «Ii mɔɔn mínnu dí né mán, o sí mán túun.» ¹⁰Simɔn Piyɛli é a yɛ fá ŋó bhɔ́ a foo ŋo lɔ, kɛ́ faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó yɛ́ bháalakɛdhye ŋó bhóobhɛɛ tóo o tɛ́ɛ a man. O bháalakɛdhye ŋó tɔ́ɔ tɛ́ɛ kó Malikusi. ¹¹O lɔ, Ɛnza ŋé fɔ Piyɛli yɛ́ kó: «Í yɛ́ fá ŋo ló a foo ŋo lɔ. Fá o tɔ́lɔya min látɛɛ né yɛ́, i tɛ́ fɛ́ ké o wáa sé né man an?»

Ii táala ni Ɛnza ne Fáanlɛɛɲansebhaa ólu kúnndiiba ó fɛ́ yé

Matiyu 26.57-58; Maki 14.53-54; Luka 22.54

¹²Swaasi sɛ́ɛ óni í kúnndii óni Ala bhatobhomba kúnnansiibhaa ólu, Yawudhyaa ólu tɛ́ wɛ́ɛ mínnu bhyáashaa, olu Ɛnza myáan kɛ́ a sili. ¹³Ii táa ni Ɛnza né Anɛn fɛ́ yé, Kayife bhyáanjɛ lé tɛ́ɛ ó lé, Kayife lé tɛ́ɛ faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó lé o wáati ó lɔ. ¹⁴Ale Kayife lé tɛ́ wɛ́ɛ fɔ Yawudhyaa ólu yɛ́ kó aa físaa ké mɔɔn kée ŋan sayakɛ mɔɔn bɛ́ kósɔn.

Piyɛli é i lámangbɛya ko ale man Ɛnza nɔn

Matiyu 26.69-70; Maki 14.66-68; Luka 22.55-57

¹⁵Simɔn Piyɛli ni kaamɔɔndhye gbɛ́ɛ tɛ́ wɛ́ɛ í bhyáa Ɛnza ngwɔ́. Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó tɛ́ɛ o kaamɔɔndhye ŋó lɔ, óni Ɛnza ŋé lo fáanlɛɛɲansebhaa ólu kúnndiiba ó yɛ́ lú ó kɔ́ɔnnɔn. ¹⁶Waa Piyɛli é tó lú ó lona ó lá kɛ́ɛnman. Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó tɛ́ɛ kaamɔɔndhye min nɔ, óo i kwɔ́sɛɛ kɛ́ bhɔ́ muso min ndɛ́ɛ lú ó kunnansiila kɛ kóman o yɛ́, aa Piyɛli lalo. ¹⁷Bháalakɛdhye músoman min ndɛ́ɛ lonaa ó kunnansiila, óo fɔ Piyɛli yɛ́ kó: «Ile tɛ́ɛ cɛ míin ɲɛn kaamɔɔndhye ŋo lɔ le a?» Piyɛli ŋé a yawi kó: «Né tɛ́ ó lɔ́ lé.» ¹⁸Bháalakɛbhaa ólu ní swáasi ólu tɛ́ wɛ́ɛ tá lamaan lú ó kɔ́ɔnnɔn, kɛ mansɔɔ nɛ́nnɛn tɛ́ wɛ́ɛ kɛ́, í síininndɛ́ɛ tá ó fɛ́. Piyɛli lɔ́nin ndɛ́ɛ í cɛ́man kɛ a yɛ́ɛ lágban.

Faanlɛɛɲansebhaa ólu kúnndiiba oo Ɛnza mánɲaankɛla

Matiyu 26.59-66; Maki 14.55-64; Luka 22.66-71

¹⁹Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba oo Ɛnza mánɲaankɛ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu ní a yɛ́ kaa ŋó mán. ²⁰Ɛnza ŋé a yawi kó: «Née kóman mɔɔn ólu yɛ́ gbɛ́ lɔ́, née mɔɔn ólu kála sɛ́ɛbho ŋólu kɔ́ɔnnɔn óni Ala bhatobhomba ó kɔ́ɔnnɔn, Yawudhyaa ólu bɛ́ɛ ɲɔ́ɔn nadhyɛla ywáa mínnu lɔ, né mán fósi fɔ lóonɔn. ²¹Mínnɛɛn la ii né mánɲaankɛla ó lá? Mɔɔn mínnu tɛ́ɛ né lɔ́myɛnnan ii olu mánɲaankɛ ni fé min nvɔ, íi ó lɔ́.»

²²Ɛnza ŋé o kóman ó fɔ mínngɛ, swáasicɛ lɔ́ é a tóo cé, kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Ii faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó lé yawila cé ŋan?» ²³Ɛnza ŋé fɔ o swáasicɛ ó yɛ́ kó: «Ni né wɛ́ɛ kómanyoo ne fɔ, ii né yɛ́ kóman ó yóoɲanlaa ó fɔ. Ni ó tɛ́, mínnɛɛn la ii né gbasila?» ²⁴Anɛn é a silinin ŋo tó kɛ́ a bhyáashaa faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba Kayife mán.

Piyɛli é i lámangbɛyala i kwɔ́ ko ale man Ɛnza nɔn

Matiyu 26.71-75; Maki 14.69-72; Luka 22.58-62

²⁵Óo kɛ́ ké, Simɔn Piyɛli é a yɛ́ɛ lágban lá tá ó fɛ́. Lɔ é fɔ a yɛ́ kó: «Ile tɛ́ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋó lɔ le a?» Piyɛli é í lámangbɛya kó: Né tɛ́ i lɔ́ lé. ²⁶Piyɛli tɛ́ wɛ́ɛ faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndiiba ó yɛ́ bháalakɛdhye min ndóo kée ndɛ́ɛ mán Ɛnza myáanwaati ó lɔ, ó bhádhyemannjɛ lɔ́ é fɔ Piyɛli yɛ́ kó: «Né mán í yé yíitu ó lɔ ni Ɛnza ne a?» ²⁷Piyɛli é fɔ íkwɔ kó ale mán a lɔ. O ywáaninngee ŋó lɔ, lónan ŋóo kóman.

Pilati é sháa dila kó kɛ Ɛnza nváa

Matiyu 27.1-2,11-14; Maki 15.1-5; Luka 23.1-5

²⁸O kwɔ́, íi bhɔ́ ni Ɛnza ne Kayife fɛ́ yé kɛ́ táa ni ále, yamaantii o kúnndii o min ndɔ́ɔ ko Pilati yɛ́ lú ó kɔ́ɔnnɔn. Oo kɛ́ sɔ́ɔjonan o man. I mán sɔ́n kɛ́ lo lú ó kɔ́ɔnnɔn, ké i kɛ́nan í yɛ́ɛ lánɔɔn kɛ́ kéeɲan ni laanan ó lé, ké íi sé kɛ́ Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ súnman ŋó lɔ́ɔ.

²⁹Pilati é bhɔ́ kɛ́ táa í saala kɛ́ í mánɲaankɛ kó: «Aa cɛ míin ngɛ́lɛla mínnɛɛn lé kósɔn?» ³⁰Íi Pilati yawi kó: «Ni a tɛ́man koyoongɛ, án ndɛ́ táa a myáan kɛ́nan ale i sáala.» ³¹O lɔ, Pilati é fɔ í yɛ́ kó: «Áa á myáan kɛ táa ni ale a gbúlu ta kítitɛɛlaa o lɔ kɛ́ kéeɲan ni Yawudhyaa ólu yɛ sɛliya ó lé.» Íi Pilati yawi kó sháa mán dí ílee mán kɛ́ mɔɔn Fáa.

³²Míin bɛ́ɛ kɛ́ ké Ɛnza ndɛ́ wɛ́ɛ a sáyako ó fɔ ɲánminman, fɔ ó tɛ́ɛ i lafa.

³³Pilati é lo lú ó kɔ́ɔnnɔn kɛ́ Ɛnza ngíi kɛ́ a mánɲaankɛ kó: «Ile lée Yawudhyaa ólu yɛ́ mansacɛ o le a?» ³⁴Ɛnza ŋé a yawi kó: «Ó kóman óo bhɔ́ íle gbú lé lálɔ a? Wáman ii ó myɛ́n mɔɔn léelu lá?» ³⁵Pilati é a yawi íkwɔ kó: «Née Yawudhyaa le lé a? I yɛ́ síya óni í yɛ́ faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ó léelu nan ni ile né saala, íi mínnɛɛn lé kɛ?» ³⁶Ɛnza ŋé a yawi kó: «Né yɛ́ Mansaya ó tɛ́ dínɲan míin ndá lé. Ni né yɛ́ mansaya ó tɛ́ɛkɛ dínɲan tá lé, né yɛ́ mɔɔn ólu tɛ́ɛnan kɛ́ɛ kɛ́ né kósɔn, ké Yawudhyaa kúnndii ólu kɛ́nan né myáan, wáa né yɛ́ Mansaya ó tɛ́ dínɲan míin ndá lé.» ³⁷Pilati é fɔ a yɛ́ kó: «Ílee mansacɛ lé le á?» Ɛnza ŋé a yawi kó: «Ile lée ó fɔ́la kó née mansa lé. Kɛ́nan dínɲan lɔ́ kɛ́ tinɲan ó fɔ. Ni wóo ó lé kósɔn, mɔɔn óo mɔɔn é tinɲan sháa ó ka, o tíi ó né ta kóman o lɔ́myɛnnan.» ³⁸Pilati é fɔ a yɛ́ kó: «Mínnɛɛn lée tinɲan ó lé?»

Yawudhyaa olu ko kɛ́ Ɛnza nváa

Matiyu 27.15-31; Maki 15.6-20; Luka 23.13-25

Pilati é ó kóman ó fɔ kɛ́ wɛ́ɛ wáati mínnɔn, aa bhɔ́ kɛ táa Yawudhyaa olu kwɔ́ kɛ́ɛnman, kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Né mán cɛ míin nváa kún yé. ³⁹Waa a lo wɛ́ɛ kɛ́ laanan le a bhóo ní mɔɔn kée lábhyaala a yɛ́ Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ o mán, áa fɛ́ ké ní Yawudhyaa ólu yɛ́ mansacɛ ó lé lábhyaa a?» ⁴⁰Íi gbáa kó: «Ɔn-ɔn, i kɛ́nan cɛ míin lábhyaa, wáa ii Baanabasi lé lábhyaa.» Kɛ́ɛke Baanabasi tɛ́ɛ mɔɔn Fáabhaa lé le.

Pilati é sɔnnan Ɛnza nváako ó man

¹Pilati é Ɛnza ndí kó íi a gbasi gbɛ́nɲɛn la. ²Swaasi ólu ŋwɛ́ɛn ŋo kɛ mansayagɔ ne, kɛ o bíin a kúnnan, kɛ́ pepahu ɲánlaywɛ nɔ́ bhyáa a kannan, ³tó kɛ́ í mangbaa a lá kɛ́ fɔ a yɛ́ kó: «Yawudhyaa ólu yɛ́ mansacɛ ó, án ni í fola!» I tɛ́ɛ a tóo cé céla.

⁴Pilati é bhɔ́ kɛ́ɛnman íkwɔ kɛ́ fɔ Yawudhyaa ólu yɛ́ kó: «Áa í tóomanlɔ ngáa bhɔ́ ni ale kɛ́ɛnman kɛ mansɔɔ né man cɛ míin nváa kún yé.» ⁵Ɛnza ŋé bhɔ́ kɛ́ɛnman mínngɛ, ŋwɛ́ɛn nvúla ó síininndɛ́ɛ a kúnnan, óni pepahu ywɛ́ ŋo tɛ́ɛ a kannan. Pilati é fɔ Yawudhyaa ólu yɛ́ kó: «Cɛ ó lée ni.»

⁶Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu ni í yɛ́ mɔɔn ólu a yé mínngɛ, íi lámyaan kɛ́ gbáa kó: «A gbáan yíi ó mán! A gbáan yíi ó mán!» Pilati é fɔ í yɛ́ kó: «Ále gbú a a myáan kɛ́ a gbáan yíi ó mán, né kwɛ́nnin mán fáa kún nzí yé a lá.»

⁷Yawudhyaa ólu fɔ kó: «Sɛ́liya é án bhóo, án ɲɛ́n sɛliya ó lɔ́ an ngákan né kɛ́ á Fáa, kɛ mansɔɔ a wɛ́ɛ a yɛ́ɛ kɛ́ Ala Dhyénjɛ le.» ⁸Pilati é ó kóman ó myɛ́n mínngɛ, aa sháan gbútuukɛ. ⁹Aa í kwɔ́sɛɛ kɛ́ lo kɛ́ Ɛnza mánɲaankɛ kó: «Ii bhɔ́ mín?» Waa Ɛnza mán a yawi. ¹⁰Pilati é fɔ a yɛ́ kó: «I tɛ́ né yawila a? I mán lɔ kó née sé kɛ́ í lábhyaa a? Wáman kɛ́ í gbáan yíi o man an?» ¹¹Ɛnza ŋé a yawi kó: «Sé míin i yɛ́ kɛ́ a yáa né lá, i mán ó sɔ́ɔ i yɛ́ɛman, Ala lée o sé o di í mán, ó bhóo ó mán, mɔɔn min ŋé né lo í bhóo, ó tíi o lé wɛ́ɛ yuumuba kɛ kɛ́ tínmin ile ka.»

¹²Pilati é o kóman ó myɛ́n mínngɛ, a tɛ́ɛ ɲán ɲíinnan a man kɛ́ Ɛnza nábhyaa, wáa Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ gbáanan kó: «Ni i kɛ́ a bhyáa, i tɛ́ Lɔmu mansacɛ ó twáanva lé bhée. Kɛ mansɔɔ mɔɔn míin a yɛ́ɛkɛla mansa lé, o tíi ó i wíila mansacɛ Sezali lé kanman.»

¹³Pilati é ó kóman ólu myɛ́n mínngɛ, aa bhɔ́ ni Ɛnza ne kɛ́ɛnman kɛ́ táa á lásii kítitɛɛlaa ó lɔ́, míin lalaa ni káwaguun ŋó lé tó a tɔ́ɔ kó Gabata Ebulukan ŋo lɔ́. ¹⁴O lé tɛ́ɛ Hɔ́lɔɲanli o ɲánlagbɛ ó lábhano ŋó lé. Téegban wáati ó lɔ́, Pilati é fɔ Yawudhyaa ólu yɛ́ kó: «Áa a yɛ́ mansacɛ ó mánfɛɛ.» ¹⁵Wáa íi a yawi kó: «A Fáa! A Fáa! A gbáan yíi ó mán!» Pilati é fɔ í yɛ́ kó: «Ní a yɛ́ mansacɛ ó gbáan yíi ó mán an?» Faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu a yawi kó: Mansacɛ gbɛ́ɛ tɛ́ án móo Sezali kwɔ́. ¹⁶O lɔ Pilati é Ɛnza no í bhóo ko íi táa a gbáan yíi ó mán, ii a myáan kɛ́ táa a gbáan yíi ó mán.

Ɛnza gbáanngo ó yíi ó man

Matiyu 27.32-44; Maki 15.21-32; Luka 23.26-43

¹⁷Ɛnza ŋé a gbáanɲii o tá. Ii táa sé ywáa lɔ́lɔ min ndɔ́ɔ kó Kunngɔɔngoo ywáa, íi o kíila Ebulukan ŋó lɔ kó Gɔligota. ¹⁸O ywáa ó lɔ́, íi a gbáan yíi ó mán ní mɔɔn fyáa gbɛ́ɛ le, kée ndɛ́ɛ a bhóobhɛɛkɔɔ, kée ndɛ́ɛ a bhóonwaan ngɔɔ, Ɛnza ndɛ́ɛ i cɛ́man.

¹⁹Pilati é fɔ í yɛ́ ko íi sɛ́wɛli kɛ́ yíifɛɛn nɔ ka kɛ́ ó gbáan Ɛnza gbáanɲii o kúnnɔn sáman, a sɛ́wɛnin ndɛ́ɛ kó: «Ɛnza Nazalɛtika, Yawudhyaa ólu yɛ́ mansacɛ ó.» ²⁰Yawudhyaa shɛ́ɛman ŋé ó sɛ́wɛ ó kála, kɛ mansɔɔ Ɛnza gbáannin ndɛ́ɛ ywáa min nɔn, ó ywáa ó tɛ́ɛ Yeluzalɛmu tɔ́ɔfɛ le, óni o kóman ó sɛ́wɛnin ndɛ́ɛ Ebulukan ne lɔ́, óni látɛnngan nɔn, óni gɛlɛkikan nɔn. ²¹Yawudhyaa olu yɛ́ faanlɛɛɲansebhaa olu kúnndii ólu fɔ Pilati yɛ́ kó a kɛ́nan a sɛ́wɛ kó «Yawudhyaa ólu yɛ́ mansacɛ ó.» Wáa aa sɛ́wɛ kó «Cɛ míin ngó ale lée Yawudhyaa ólu yɛ́ mansacɛ ó lé.» ²²Pilati é fɔ í yɛ́ kó ale wɛ́ɛ wɛ́ɛ min nzɛ́wɛla, kó o wɛ́ɛ wɛ́ɛ ó sɛ́wɛla.

²³Swáasi ólu Ɛnza gbáan kɛ́ wɛ́ɛ wáati min nɔn, íi a yɛ́ Faani ólu lɔ́taa síilaaman náannin lé, í bɛ́ ni í tá fá. O kwɔ́, íi a yɛ́ pepahu ó tá, káanaa tɛ́ tɛ́ á la kɛ tá saman fɔ́ɔ lúuman, ²⁴swáasi olu fɔ ɲɔ́ɔn ɲɛ́n kó: «Án ngɛ́nan a yɛ́ faani o Fála, án ní tatalikɛ a káa kɛ́ mɔɔn min ndá lé, ó á lɔ́.» Oo kɛ́ ké míin fɔ Ala yɛ́ Kitabu ó lɔ, ó tɛ́ɛ i lafa. A kó:

I wɛ́ɛ né yɛ́ Fáani ólu lɔ́taa ɲɔ́ɔn njɛ,

I wɛ́ɛ tatalikɛ tó kɛ́ né yɛ́ déekeba ó tábhaa ó lɔ́.

Swáasi ólu ó lé kɛ́.

²⁵Ɛnza wóobhaa, ní a wóobhaa lɔ́ɔmuso, ni Kilopasi muso Mwɛnyamu, ni Mwɛnyamu Magidalaka, olu lɔ́nin ndɛ́ɛ Ɛnza gbáanɲii ó tɔ́ɔfɛ. ²⁶Ɛnza ŋé a wóobhaa, ni yɛ́ kaamɔɔndhye nɔ́ yé, min ngó tɛ́ɛ dí yɛ́, í tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn ndɔ́ɔfɛ. Aa fɔ a wóobhaa yɛ́ kó: «Maan, i dhyé ŋó lée nin.» ²⁷O kwɔ́, aa fɔ kaamɔɔndhye ŋó yɛ́ kó: «I wóobhaa lée nin.» Kɛ́ta ó wáati ó mán, kaamɔɔndhye ŋóo táa ni a wóobhaa le a fɛ́ yé.

Ɛnza nzaya ó

Matiyu 27.45-56; Maki 15.33-41; Luka 23.44-49

²⁸O bɛ́ kɛnin ŋó kwɔ́, Ɛnza ndɛ́ɛ lɔ ŋóo kó o bɛ́ wɛ́ɛ í lafa, óni ké míin fɔ Ala yɛ́ Kitabu ó lɔ, o wáa kɛ́, aa fɔ kó: «Jíminnɔɔ é nan.» ²⁹Láa lɔ́ tɛ́ɛ yé, min Fánin ndɛ́ɛ lɛ́zɛnnji kuunnin ŋó lá. Lɔ é fu tá kɛ ó bhyáa lɛ́zɛnnji kuunnin ŋó lɔ, kɛ́ a sili izɔpu19.29 izɔpu: Óo bí nzwáan dhyáanin né lé míin fɛ́ɛnan bhó ŋó mán óni kawa olu mán. bhóolɔ mán, kɛ ó láyɛɛ kɛ́ a mangbaa Ɛnza na ó lá. ³⁰Ɛnza ŋé lɛ́zɛnnji kuunnin ŋó lɔmanfɛɛ mínngɛ, aa fɔ kó: «Kó ó bɛ́ wɛ́ɛ í lafa.» O kwɔ́, aa í kún mánbiin lúuman, tó á Ní o bhɔ.

Swási lɔ́ é Ɛnza nzɔ́ɔla a kɔ́ɔkɔɔ

³¹Oo kɛ́ Hɔ́lɔɲanli fɛ́ti o ɲánsiilo ŋo lé lá, Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ sháannan kó mɔɔn mínnu gbáannin ŋé, ko ólu su ó kɛ́nan tó gbáanɲii ó man kɛ́ sé lɔnwɛɛnlilo ŋó man, o lɔnwɛɛnlilo ŋo tɛ́ɛ lomba lé le kɛ tínmin ndɔ olu ka. O lɔ, íi táa Pilati dɛ́li, kó aa sháa di í mán kɛ́ mɔɔn miin nu sé ólu lɔ́kɛɛngɛɛ kɛ í su ó láyii kɛ́ bhɔ́ yé. ³²Swáasi ólu nan kóyoongɛmaakée mínnu gbáannin ndɛ́ɛ yíi o man á tɔ́ɔfɛ o kée nzé ólu kɛɛ, kɛ́ kée ndɔ ó ta ó kɛɛ. ³³Íi sé Ɛnza mán mínngɛ íi a yé óo a wɛ́ɛ sayakɛ kɛ́ bhá, o lɔ́, i man ale se ŋólu kɛɛ bhée. ³⁴Wáa swásicɛ kée ŋé a kɔ́ɔkɔɔlaa ó sɔ́ɔ tanman o lá, yée óni jí ó lée wée kɛ bhɔ́.

³⁵Mɔɔn míin o yé ó lée o sɛ́ɛya ládila, óni a yɛ́ sɛ́ɛyaman óo tinɲan lé lé. A lánin yé a lá, kó aa min nvɔla, kó oo tinɲan lé lé, ké ále a sé kɛ́ la a lá. ³⁶O kó ólu bɛ́ɛ kɛ́, ké míin fɔ Ala yɛ́ Kitabu ó lɔ, ó tɛ́ɛ i lafa. Aa fɔ kó: «A kóoguun ŋo sí mánfaa kɛɛ.» ³⁷Aa fɔ Ala yɛ́ Kitabu ó lɔ kó: Ii min nzɔ́ɔ, í yáa ó mánfɛɛ.

Ɛnza nzúlongo ó

Matiyu 27.57-61; Maki 15.42-47; Luka 23.50-56

³⁸O kó ólu bɛ́ɛ kɛ́ kɛ́ wɛ́ɛ wáati min nɔn, Yusufu min ndɛ́ɛ bhɔ́la Alimate, ó tɛ́ɛ Ɛnza ɲɛn kaamɔɔndhye ne loo nɔn, kɛ mansɔɔ a tɛ́ɛ sháannan Yawudhyaa ólu ɲɛ́n. Oo táa Ɛnza nvée ó kófɔ Pilati yɛ́, Pilati é sháa di a man, aa nan Ɛnza nzú ó láyii kɛ́ bhɔ́ yíi ó man. ³⁹Nikodɛmu míin táa Ɛnza nzaala ló nɔ sú lɔ́, óo nan látikɔlɔ swaan dhyáanin ne min ɲaanminnin ndɛ́ɛ ni miili ni alowɛsi19.39 alowɛsi: Óo bhwɛ́ɛ swáan dhyáanin nɔ́ lé le, ii mín bhɔ́la yíi lɔ́lɔ. Yawudhyaa ólu tɛɛ sú ólu fási ó múunnan o le la, kɛ́ i lɔ́bhyɛ sutaali ó kanman. le, min ndɛ́ɛ séla kilo bísawa lɔ́. ⁴⁰Yusufu ni Nikodɛmu é Ɛnza nzú ó tá kɛ Fáani gbɛ́ o míninminin a man óni kɛ latikɔlɔ ɲáanminnin ŋo bwɔ́ a ka, kɛ́ kéeɲan ni Yawudhyaa ólu yɛ́ sú lóɲan óle. ⁴¹Ɛnza gbáannin ndɛ́ɛ yíi o man ywáa min nɔn, yíitu lɔ́ tɛ́ɛ yé. Kábulu kwáa lɔ́ tɛ́ɛ ó kɔ́ɔnnɔn, mɔɔn si tɛ́man sútaa ó kɔ́ɔnnɔn bhá. ⁴²Íi Ɛnza nzú lo ó kábulu ó lé kɔ́ɔnnɔn, kɛ mansɔɔ Yawudhyaa ólu tɛ́ɛ lɔnwɛɛnlilo ŋó lɔ́bhyɛnan, óni kábulu ó ywáa tɛ́ɛ sún.

Ɛnza ngúunngo ŋó

Matiyu 28.1-8; Maki 16.1-8; Luka 24.1-12

¹Kookɔɔ ló ŋó sɔ́ɔ jónan ó man, Mwɛnyamu Magidalaka é i wíi sɔ́ɔ jónan ó man, ké kɛ́ɛn o mán bhɔ́ cɛ́ɛne bhá, aa táa kábulu ywáa ó lɔ, aa táa sɔ́ɔ ké káwagbuba ó tɛ́ kábulu ó lá lá bhée. ²Aa i kwɔ́sɛɛ bwée lé kɛ́nan Simɔn Piyɛli ni kaamɔɔndhye ndɔ́ ólu saala, min ngo tɛ́ɛ dí Ɛnza ɲɛ́n. Aa fɔ ólu yɛ́ kó: «I wɛ́ɛ Mantii ó sú ó lábhɔ kábulu ó kɔ́ɔnnɔn, án mán a lɔ ŋóo i wɛ́ɛ a bhyáa ywáa mín nɔ́n.»

³Piyɛli ní kaamɔɔndhye nɔ́ é bhɔ́ kɛ́ táa kábulu ywáa ó lɔ. ⁴I mɔɔn fyáa oo bwéeta ɲɔ́ɔn nvɛ́, wáa kaamɔɔndhye ndɔ́ óo sé latɛɛyanin ndɛ́ɛ kɛ́ tínmin Piyɛli ka, ale lée sé kábulu la ó lá jónan. ⁵Aa i kún mánbiin kɛ́ mánfɛɛli kɛ́ kábulu ó kɔ́ɔnnɔn kɛ́ Fáani gbɛ́ ólu bhyáanin ɲé, wáa a mán lo. ⁶Simɔn Piyɛli é sé mínngɛ, oo lo kábulu ó kɔ́ɔnnɔn, aa Fáani gbɛ́ ólu yé lúuman. ⁷I tɛ́ wɛ́ɛ Faani min míinngɛ Ɛnza ngúnnan, ó míinngɛnin ndɛ́ɛ kɛ́ bhyáa i láman, o bhyáanin ndɛ́ tɛ Fáani gbɛ́ dɔ́ o ka. ⁸Kaamɔɔndhye ŋó míin sé jónan, óo lo kábulu ó kɔ́ɔnnɔn, óo ó bɛ́ yé, aa lá a la. ⁹Oo kɛ ké, min ndɛ́ wɛ́ɛ fɔ Ala yɛ́ Kitabu ó lɔ Ɛnza ngúunngo ó lɔ, i tɛ́ mán bhɔ́ ó ɲánle bhá. ¹⁰Kaamɔɔndhye nvyaa ólu í kwɔ́sɛɛ kɛ́ táa lúman.

Ɛnza ŋé í yɛ́ɛ yáala Mwɛnyamu Magidalaka la

Matiyu 28.9-10; Maki 16.9-11

¹¹Waa Mwɛnyamu lɔ́nin ŋé tó kɛ́ɛnman kábulu o lafɛ ni kási lé. Kɛ́ a tó kási ó lá, aa í kúmanmbiin kɛ́ mánfɛɛli kɛ́ kábulu ó kɔ́ɔnnɔn. ¹²Aa malɛɛka fyáa yé Fáani gbɛ́ é í kannan, í síininndɛ́ɛ Ɛnza nzú ó lálaa ó lɔ. Kée nzíininndɛ́ɛ a kún ŋó lálaa ó lɔ, kée ŋó tɛ́ɛ a sé ŋo lálaa ó lɔ.

¹³Malɛɛka ólu a mánɲaankɛ kó: «Muso ó, mínnɛɛn kósɔn ii kási lá?» Aa í yawi kó: «Lɔ́lu wɛ́ɛ né yɛ́ Mantii ó sú ó tá kɛ́ bhɔ́ a lálaa ó lɔ, né mán lɔ í wɛɛ a bhyáa ywáa min nɔn.»

¹⁴Kɛ́ tó ó kóman o la, aa í kwɔ́yɛɛman, kɛ Ɛnza nɔ́nin ɲé, wáa a tɛ́ mán lɔ kó Ɛnza née wé. ¹⁵Ɛnza ŋé a mánɲaankɛ kó: «Muso ó, mínnɛɛn le kósɔn ii kásila? Ii yɛ́ɛtii ywáa ɲíinnan?» Mwɛnyamu tɛ́ɛ a yéla óo yíitu o tíi o lée wé, Mwɛnyamu é fɔ́la Ɛnza ɲɛ́n o lé kó: «Ee Mantii o, ni ile lée a tá, ii a bhyáalaa ó fɔ ɲɛ́n ɲáan táa a tá.» ¹⁶Ɛnza ŋé a kíi kó: «Mwɛnyamu!» Aa í yɛ́ɛman, kɛ́ fɔ Ɛnza ɲɛ́n Ebulukan ŋo lɔ kó: «Alabuni,» ó kɔɔ ó kó kaamɔɔn. ¹⁷Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Í kɛ́nan né lɔ́myaan, kɛ mansɔɔ né mán yɛ́ɛ Fá o fɛ́ bhá, wáa táa né bhádhye ŋólu fɛ́ yé, kɛ́ fɔ í yɛ kó ni yɛ́ɛla Nvá o fɛ́ yé, miin a Fá lé, ní táa ɲɛ́n Ala ó fɛ́ yé, miin a yɛ́ Ala o lé.» ¹⁸Mwɛnyamu Magidalaka é táa kaamɔɔndhye ŋólu saala, kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Né wɛ́ɛ Mantii ó yé,» a wɛ́ɛ míin né fɔ né yɛ́.

Ɛnza ŋé í yɛ́ɛ yáala a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu la

Matiyu 28.16-20; Maki 16.14-18; Luka 24.36-49

¹⁹O lo ngée ŋó ywáa ó lá, min ndɛ́ɛ lɔ́ɔwoocɛ o ó lámyaan lo ŋo le, Yawudhyaa ólu ɲɛ́nnzhaanɲan ó kósɔn, kaamɔɔndhye ŋólu tɛ́ɛ bhó min ngɔ́ɔnnɔn, íi ó lá ólu sɔ́ɔ lakeli ó lá. Kɛ lá ólu sɔ́ɔnin ndó, Ɛnza ŋé nan kɛ́ i lɔ́ í cɛ́man kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Hɛ́lɛ o waa kɛ́ a yɛ́.» ²⁰Kɛ́ tó o kóman ó lá, Ɛnza ŋé a bhóo olu ni a kɔ́ɔkɔɔlaa ó yáa í lá. Kaamɔɔndhye ŋólu Mantii o yé mínngɛ, í nisɔ é dhyáa koyoongɛ. ²¹Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ íkwɔ kó: «Hɛ́lɛ o waa kɛ́ a yɛ́. Né Fá é né cé ɲánminman, née álee céla ó ɲán kée ŋó lé mán.» ²²Aa ó kóman ólu fɔ kɛ́ wɛ́ɛ wáati min nɔn, aa i láfwɛɛn kɛ́ í ka kɛ́ fɔ i yɛ́ kó: «Ní Sɛnnɛnyanin ŋo waa tó a fɛ́. ²³A kɛ mɔɔn óo mɔɔn ta yúumu yafa, o tii ó ta yúumu o yáa yafa, waa a man mɔɔn min ndá yúumu yafa, o tii ó tá yúumu o táa yafa.»

Tomasi ni Ɛnza

²⁴Ɛnza ndɛ́ wɛ́ɛ nan kaamɔɔndhye ŋólu saala wáati mínnɔn, Tomasi min ŋé kíila kó Fyaanin, tó a tɛ́ɛ kaamɔɔndhye ndá ni fyáa ólu lɔ́ lé, ó tɛ́ tɛ yé. ²⁵Kaamɔɔndhye ndɔ ólu fɔ a yɛ́ kó íle wɛ́ɛ Mantii ó yé. Waa Tomasi é fɔ í yɛ́ kó: «Ni né man pɔ́ndi nɔn ó yé a bhóo o lɔ, kɛ́ móokwɛɛnnin ŋó lo ó jáan ó lɔ, kɛ́ a lo a kɔ́ɔkɔɔlaa tá ó lɔ, mánfaa lá o lá.» ²⁶Lɔ́ɔkun ngée ŋo kwɔ́, Ɛnza ɲɛ́n kaamɔɔndhye ŋólu tɛ́ɛ bhó ŋó kɔ́ɔnnɔn íkwɔ, o ló ŋo lá, Tomasi tɛ́ɛ ní íle. I tɛ́ wɛ́ɛ lá o bɛ́ sɔ́ɔ lakeli ó lá, o bɛ́ kwɔ́, Ɛnza ŋé nan i lɔ í cɛ́man kɛ́ fɔ í yɛ́ kó: «Hɛ́lɛ o waa kɛ a yɛ́.» ²⁷O kwɔ́, aa fɔ Tomasi yɛ kó: «I bhóokwɛɛnnin ŋo mangbaa ya ii a bhyáa móo o lɔ kɛ́ a mánfɛɛ, i bhóo lo ngɔ́ɔkɔɔlaa ó lɔ, i kɛ́nan síka ó kwɔ, waa ii lá né la.» ²⁸Tomasi é fɔ a yɛ́ kó: «Né yɛ́ Mantii óni ɲɛ́n Ala ó!» ²⁹Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «I wɛ́ɛ né yé, o lé kósɔn í wɛ́ɛ lá a lá. Mɔɔn mínnu mán né yé, óni í wɛ́ɛ la né lá, nisɔdhyaa é ólu yɛ.»

Yaya yɛ́ Kitabu miin nzɛ́wɛ kún ŋó

³⁰Ɛnza ŋé káwako shɛ́ɛman gbɛ́ɛlu kɛ́ a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu ɲánla, mínnu mán sɛ́wɛ Kitabu míin ngɔɔnnɔn. ³¹Waa mínnu sɛ́wɛ, olu sɛ́wɛkun ŋó lée nin, ké aa sé kɛ́ la a lá kó Ɛnza née Kílisi o lé, Ala Dhyénjɛ ó, ní a kɛ́ lá o lá, a yáa ɲáanmanɲan wɛ́ɛbhɛɛ ó sɔ́ɔ a tɔ́ɔ ó bhaaka lɔ́.

Ɛnza ŋé í yɛ́ɛ yáala a yɛ́ kaamɔɔndhye wóonvyaa lá

¹O kwɔ́, Ɛnza ŋé i yɛ́ɛ yáa a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu la íkwɔ, Tibɛliyadi bhá o tɔ́ɔfɛ.21.1 Tibɛliyadi bhá ó lée Galile bhá ó lé. Aa i yɛ́ɛ yáa ɲánminman, ó lée nin. ²Simɔn Piyɛli ni Tomasi min ndɔ́ɔ kó Fyaanin ŋo, óni Natanayɛli kɛ́ bhɔ́ Kana, Galile mala ó lɔ, óni Zebede dhyé ŋólu, óni Ɛnza ɲɛn kaamɔɔndhye ŋó mɔɔn fyáa gbɛ́ɛ, í tɛ́ɛ ɲɔ́ɔn nvɛ́. ³Simɔn Piyɛli é fɔ í yɛ́ kó: «Ngɛ́ɛ tɛ́ɛ yɔ́ɔ myáan láa lɔ.» Íi fɔ a yɛ kó: «Án ngɛɛ tɛ́ɛ ni ile». Íi táa lo kúun ŋó kɔ́ɔnnɔn, íi ó sú ó bɛ́ kɛ́ i man yɔ́ɔ sɔ́ɔ.

⁴Kɛ́ɛn óo bhɔ́ mínngɛ, Ɛnza ŋé nan bhála ó lá, wáa kaamɔɔndhye ŋólu tɛ́ mán a lɔ. ⁵Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Ée! Káwee ŋólu, yɔ́ɔ é a bhóo a?» Íi a yawi kó: «Ɔn-ɔn.» ⁶Aa fɔ í yɛ́ kó: «Áa jɔ ó láfii kúun ŋó bhóobhɛɛ kɔ́ɔ, a yáa yɔ́ɔ sɔ́ɔ.» Íi jɔ o láfii yénɔn, í gbú tɛ tɛ́ sé kɛ í yɛ́ jɔ ó sánman yɔ́ɔ ó shaayakoyoo ŋó mán. ⁷Kaamɔɔndhye min ngó tɛ́ɛ dí Ɛnza ɲɛ́n, óo fɔ Piyɛli yɛ kó: «Mantii ó lée wé!» Kɛ tá Simɔn Piyɛli a o myɛ́n kó Mantii lée wé, aa a yɛ́ Fáani ó tá kɛ́ a lo kɛ́ tó í yíila jí ó lɔ́ kɛ́ táa, kɛ mansɔɔ a tɛ́ wɛ́ɛ Fáani o bhɔ́. ⁸Kaamɔɔndhye ndɔ ólu tɛ́ɛ nánla ni kúun ŋó le i tɛ́ɛ jɔ ó sanmannan a Fánin ndɛ́ɛ yɔ́ɔ lá, kɛ mansɔɔ i ywáa tɛ́mannja bhá káan ŋó la, í cɛ ó tɛ́ɛ sé kɛ́ mɛtɛlɛ kɛnmɛn bhɔ́. ⁹Ii bhɔ́ kúun ŋó kɔɔnnɔn kɛ í sé bhyáa lúuman wáati min nɔn, íi tá lamaannin nzɔ́ɔ yé tó yɔ́ɔ lánin ndɛ́ɛ ta o man, óni búlu. ¹⁰Ɛnza ŋé fɔ í yɛ kó: «Áa yɔ́ɔ mínnu sɔ́ɔ kwáalenin, áa nan ó láman né.»

¹¹Simɔn Piyɛli é lo kúun ŋó kɔ́ɔnnɔn, kɛ́ jɔ o sánman kɛ́nan ale bhá káan ŋó lá. A Fánin ndɛ́ɛ yɔ́ɔbaba kɛnmɛn ni bíloolu ni sawa lé lá, jɔ ó Fákoyoo ŋó mán yɔ́ɔ ó la, jɔ o mán Fála o bɛ́ kwɔ́. ¹²Ɛnza ŋé fɔ í yɛ́ kó: «Áa nan án ní lɔ́minkɛ.» Kaamɔɔndhye ŋó sí mán sé kɛ́ a mánɲaankɛ kó: «Ilee yɛ́ɛtii lé?» I tɛ́ɛ lɔ ŋóo Mantii ó lée wé. ¹³Ɛnza ŋé i mangbaa kɛ́ búlu ó tá, kɛ́ a lɔ dí í man, aa yɔ́ɔ ó dí í man. ¹⁴O lée kɛ́ Ɛnza nziɲan sáwaɲɔn óle kɛ́ i yɛ́ɛ yáa a yɛ́ kaamɔɔndhye ŋólu la kɛ́ táa a kúun ŋó mán kɛ́ bhɔ́ su ólu cɛ́man.

Ɛnza ní Piyɛli

¹⁵Íi wɛ́ɛ lɔ́min kɛ́ ó la mínngɛ, Ɛnza ŋé fɔ Simɔn Piyɛli yɛ kó: «Yaya dhyénjɛ Simɔn, ni dí í yɛ́ kɛ́ tínmin míinnu ka ŋan?» Simɔn é a yawi kó: «Ɔɔn Mantii ó, íi gbú a lɔ ŋóo íi dí ɲɛ́n.» Ɛnza ŋé fɔ a yɛ kó: «I yáaki tó ɲɛn kaamɔɔndhye ŋolu lɔ, óyoo saamangbɛngbɛmaa oo i yáaki tóla saa ŋólu lɔ ɲánminman.» ¹⁶Aa fɔ a yɛ́ síɲan fyáaɲɔn ó lɔ kó: «Yaya dhyénjɛ Simɔn, né kó a dí i yɛ a?» Piyɛli é fɔ a yɛ kó: «Ɔɔn Mantii ó, í gbú o á lɔ ŋóo íi dí ɲɛ́n.» Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «I yáaki tó ɲɛn kaamɔɔndhye ŋolu lɔ, óyoo saamangbɛngbɛmaa oo i yáaki tóla sáa ólu lɔ ɲánminman.» ¹⁷O kwɔ́, aa fɔ a yɛ a síɲan sáwaɲɔn ó lɔ kó: «Yaya dhyénjɛ Simɔn, né kó a i di yɛ a?» Piyɛli níla é fín kɛ mansɔɔ Ɛnza ŋé a mánɲaankɛ fɔ síɲan sawa kó: «Né kó a dí i yɛ a?» Aa a yawi kó: «Mantii ó, i gbú á kó ó bɛ́ lɔ, ii lɔ ŋóo i kó a dí né yɛ́.» Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «I yáaki tó ɲɛn kaamɔɔndhye ŋolu lɔ, óyoo saamangbɛngbɛmaa oo i yáaki tóla saa ólu lɔ ɲánminman.» ¹⁸«Tinɲan in ne ní fɔ́la i yɛ́ ngó, i tɛ́ɛ káwee ne wáati min nɔn, i tɛ́ɛ i yɛ́ɛ cɛ́siila. Táa lɔɔ tɛ́ɛ kɛ́ i la ywáa mínnɔn, í tɛ́ɛ táala o ywáa o lé lɔ. Wáa i kɛ kɛ́ cɛbakɔɔ le wáati mínnɔn, í yáa i bhóo ó láwii mɔɔn gbɛ́ɛ yáa i cɛ́sii, kɛ́ táa ni ile ywáa lɔ́lɔ i tɛ́ fɛ́ kɛ́ táa ywáa mínnɔn.» ¹⁹Piyɛli káa sayakɛ ɲánminman kɛ́ bwóɲan dí Ala man, a tɛ́ɛ fɛ́ kɛ ó lé fɔ a yɛ́. O kwɔ́, Ɛnza ŋe fɔ a yɛ́ kó: «Bhyáa né kwɔ́.»

Kaamɔɔndhye min ngo tɛ́ɛ dí Ɛnza ɲɛ́n

²⁰Piyɛli é i ɲán yɛ́ɛman, kaamɔɔndhye min ngó tɛ́ɛ dí Ɛnza ɲɛn koyoongɛ, aa ó yé, min ndɛ́ wɛ́ɛ í Fáan kɛ́ í lá Ɛnza nzísi ó ka lɔ́minkɛ wáati ó lɔ́, kɛ́ a mánɲaankɛ kó: «Mantii ó, yɛ́ɛtii káa í lo bhóo lɔ́?» ²¹Piyɛli é ó yé mínngɛ, aa Ɛnza mánɲaankɛ kó: «Míin ŋwɛ́, Mantii ó, mínnɛɛn lé káa kɛ́ ó la?» ²²Ɛnza ŋé fɔ a yɛ́ kó: «Ni née fɛ́ ké ale a tó yé fɔ né a ngwɔ́sɛɛ kɛ́nan, ile ta mínnɛɛn lée ó lɔ? Ile kwɛ́nnin, ile a bhyáa né kwɔ́.» ²³O kóman ó búubhɛɛ bhádhyeman olu cɛ́man ko o kaamɔɔndhye ŋo mánfaa sayakɛ bhée, wáa Ɛnza mán fɔ kó kaamɔɔndhye ŋó mánfaa sayakɛ. A kó: «Yáanin ni née fɛ́ ké aa tó yé fɔ né a ngwɔ́sɛɛ kɛ́nan, ile ta mínnɛɛn lée ó lɔ́?»

²⁴O kaamɔɔndhye ŋó lée ó kó ó fɔ́la an ɲɛ́n, ale lée ó ko olu sɛ́wɛ. Án ni a lɔ ŋóo a yɛ́ kóman ólu tinɲan le lé.

Kúun no ŋó

²⁵Ɛnza ŋé kó shɛ́ɛman gbɛ́ɛlu kɛ́, ní ó bɛ́ kée ngée ndɛ́ɛ sɛ́wɛ, né man la a lá ŋóo ó Kitabu sɛ́wɛnin ŋólu tɛ́ɛnan sóo dínɲan kɔ́ɔnnɔn.